Надія Дюк (англ. Nadia Diuk; 16 жовтня 1954, Лондон — 23 січня 2019, США) — американська науковиця та громадська діячка українського походження.

Надія Дюк
англ. Nadia Diuk
Народилася16 жовтня 1954(1954-10-16)
Лондон
Померла23 січня 2019(2019-01-23) (64 роки)
ГромадянствоСША
Національністьукраїнка
Діяльністьнауковиця
Alma materУніверситет Оксфорда
Посадавіце-президент Національного фонду на підтримку демократії
БатькоПетро Дюк
У шлюбі зАдріан Каратницький
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня

Життєпис

ред.

Донька хорунжого Української повстанської армії Петра Дюка, який перебрався до Великої Британії, де був членом Спілки офіцерів України, Союзу українців у Великій Британії. Тут народилася у 1954 році. Навчалася в Університеті Сассексу, здобула ступінь бакалавра мистецтв з відзнакою. Закінчила коледж Святого Антонія Оксфордського університету, ставши першим доктором з проблем україністики, захистивши дисертацію на тему досліджень публіцистики Михайла Драгоманова в XIX сторіччі. Після цього викладала в цьому університеті радянську та російську історію. З 1980-х років активно допомагала українській діаспорі та дисидентам. Водночас була науковою співробітницею британського Товариства досліджень Центральної Азії.

Згодом перебралася до США, мешкала у Вашингтоні. З 1987 року працювала в Національному фонді на підтримку демократії. До 1989 року керувала програмами на підтримку демократичних рухів в Югославії та Радянському Союзі. З початку 2000-х років була головним директором відділу Центральної Європи та Євразії. Активно досліджувала процеси під час Помаранчевої революції в Україні 2004 року. Згодом призначена на посаду віцепрезидента, відповідає за діяльність фонду в Європі, Євразії, Африці та Латинській Америці.

Була членом Ради у справах міжнародних зв'язків (Council on Foreign Relation) та Дорадчої ради Кенан інституту Центру міжнародних досліджень імені Президента Вудро Вільсона. Входила до «Вашингтонської групи» українців. Фонд підтримки демократії є неприбутковою конгресовою організацією США, яка надає активну допомогу Україні в розвитку та зміцненні демократичних реформ. Сприяла організації візитів до США Віктора Ющенка, тоді ще лідера опозиційних сил України.

Часто публікувала статті в газетах та журналах «Вашингтон пост», «Вашингтон таймс», «Журнал демократії», «Орбіс», «Світ», «I», «Азербайджанський інтернаціонал», «Російський журнал публічної думки».

Нагороди

ред.
  • Орден княгині Ольги III ступеня (22 січня 2019) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення національної безпеки, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[1]

Відомі праці

ред.
  • «Голодомор 1932–33 рр.», виданої в США 1985 року.
  • «Наступне покоління в Росії, Україні та Азербайджані: молодь, політика, ідентичність та зміни» (2012 рік)

Родина

ред.

Одружена з американцем українського походження Адріаном Каратницьким, який з 1993 по 2004 роки очолював організацію Freedom House.

Примітки

ред.
  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №14/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 23 січня 2019.

Джерела

ред.