Надир-Мухаммад (1594 — 1651) — 5-й володар Бухарського ханства у 16421645 роках.

Надир-Мухаммад
Народився 1594
Бухара, Узбекистан
Помер 1651
Мекка, Абіссінський еялет, Османська імперія
Поховання Саудівська Аравія
Посада хан
Рід Janidsd
У шлюбі з Aipashsha Bibid
Діти Абдалазіз-хан і Субханкулі-хан

ЖиттєписРедагувати

Правитель БалхуРедагувати

Походив з династії Аштарханідів, гілки Тука-Тимуридів. Син Дін-Мухаммада. Народився 1594 року в Бухарі. 1598 року його батько загинув у битві біля Герату. Виховувався при дворі діда хана Джані-Мухаммада. 1603 року разом з братом Імамкулі придушив повстання Тимуридів в Кулябі й Тохаристані.

1605 року новий хан Валі-Мухаммад (стрйико Імамкулі) надав йому у володіння Кеш. 1606 року Імамкулі і Надир-Мухаммад придушили повстання феодалів Балху, Чаганіану й Хісару. Того ж року брав участь в обороні Самарканду від казахського султана Абилая, правителя Туркестана і Шаша. За цим отрмиав від хана Балх, втративши Кеш.

1609 року Валі-Мухаммад призначив аталиком в Балх Шабке-кукелташа. Останній невдовзі фактично відсторонив від правління Надир-Мухаммада. У відповідь прихильники останнього вчинили заколот, вбивши Шабке-кукелташа. Натомість Валі-Мухаммадз військом рушив на Балх. До Надир-Мухаммада приєднався брат Імамкулі, що панував в Самарканді. За посередництва шейхів вдалося укласти мир між Валі-Мухаммадом та братами.

1610 року Імамкулі й Надир-Мухаммад спробували розширити володіння. Але не вдалося захопити Чаганіан. Втім вони вправно захистили Термез від Валі-Мухаммада. Напочатку 1611 року внаслідок змов емірів в Бухарі й Самарканді владу Валі-Мухаммада було повалено. У лютому того ж року Імамкулі було оголошено бухарським ханом.

Того ж року після остаточної перемоги над Валі-мухаммадом отрмиав титул хан-і хурда (молодшого хана), а згодом — хусрав-ісаларутбат. Втім фактично панував в Балхській області. У 1612—1613 роках брав участьу кампанії проти казахського хана Єсіма. В цей час Рустам-султан (син Валі-мухаммада) задопомоги персів спробував захопити Балх, проте невдало. 1622 року здійснив грабіжницький похід до Хорасану.

Протягом 1632—1639 років підкорив бадахшанські невеличкі володіння Дара, Дарваз, Раушан, Читрал, Замм. Також сплюндровано область Катура в долині річки Кокча. Водночас посилив напади на Хорасан. В результаті кизилбаські еміри Хорасану 1632 року погодилися сплачувати поземельний податок(харадж). 1638 року Надир-Мухаммад стикнувся з політичними амбіцями могольсьокго падишаха Шах Джахана. Лише невдачі останнього у 1639 році в області Хазараджат завадили моголам вдертися до Балху.

1642 року його брат Імамкулі-хан зрікся влади. Тепер бухарським ханом став Надир-Мухаммад.

ХанРедагувати

Невдовзі стикнувся з амбіціями своїм синів Абдалазіза і Субхан-кулі. Також доволі швидко хан налаштував проти себе найвпливовіших бухарських емірів, оскільки на провідні посади призначив вихідців з Балху. Надав допомогу казахському хану Жанібеку у війні проти джунгарського хана Батур-хунтайджі (відправив військо на чолі із самаркандським хакімом Ялангтуш Багадур-бієм).

1643 року внаслідок повстання в Ходженті владу захопив Санджар-султан, що оголосив себе сином Імамкулі-хана. Проти нього хан відправив сина Абдалазіза. Втім військо останнього стало виказувати ознаки непокори. Тому Абдалазіз перейшов на бік заколотників. Тоді Надир-Мухаммад відправив проти останнього нове військо, що перейшло на бік Абдалазіза. Також інші сини хана — Субхан-Кулі й Хусрав-султан — 1645 року визнали того володарем.

За цих обсатвин Надир-Мухаммад звернувся по допомогу до могольського падишаха. Останній відправив військо на чолі із сином Мурадом Бахшою, який швидхо опанував Балхом та навколишними землями. Невдовзі Надир-Мухаммад виявив, що той не збирається відновлювати його на троні, а навпаки готує його полон. Тоді Надир-Мухаммад прорвався до перського шаха Аббаса II.

1648 року за підтримки персів відвоював Балх у моголів. Після цього визнавзверхністьшаха. Але 1651 року після 2-місячної облоги капітулював перед військами Абдалазіз-хана. Після цього його було відправлено у хадж до Мекки. Помер підчас подорожі. Поховано в Медіні.

ДжерелаРедагувати

  • История Узбекистана. Т.3. Т.,1993.
  • Burton Audrey. The Bukharans. A dynastic, diplomatic and commercial history 1550−1702. — Curzon, 1997.
  • Алексеев А. К. Политическая история Тукай-Тимуридов: По материалам персидского исторического сочинения Бахр ал-асрар. — СПб: С.-Петерб. ун-та, 2006. — 229 p. — ISBN 5-288-03987-9.