Навчальний корпус №2 Української академії друкарства
Навчальний корпус №2 Української академії друкарства — пам'ятка архітектури місцевого значення розташована на розі вулиць Підвальної та Лесі Українки у Львові. Від вулиці Підвальної будинок має № 17, а від вулиці Лесі Українки — № 45. Внесений до реєстру пам'яток архітектури під охоронним № 1005-м.[1]
| Навчальний корпус №2 Української академії друкарства | |
|---|---|
 | |
| 49°50′37″ пн. ш. 24°02′04″ сх. д. / 49.843611111111° пн. ш. 24.034444444444° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Львів |
| Тип | будівля школиd |
| Поверхів | 3,5 поверх |
| Архітектор | Юліуш Кароль Гохберґер |
| Дата заснування | 1891 |
| Адреса | Вулиця Лесі Українки і Вулиця Підвальна (Львів) |
  Навчальний корпус №2 Української академії друкарства Навчальний корпус №2 Української академії друкарства (Україна) | |
 | |
Історія
ред.У 1890 році Окружна шкільна рада ствердила надзвичайну переповненість львівських шкіл та нестачу шкільних приміщень. Того ж року Міська рада Львова постановила, зокрема, відкрити нову школу з назвою Міська народна школа імені Станіслава Сташиця. У школі, що і містилася в орендованих приміщеннях на вулиці Костюшка, 6, навчалося 158 учнів, було 8 вчителів включно з директором Августом Завадським.
У 1891 році для школи був споруджений новий будинок за проектом архітектора Юліуша Гохбергера на вулиці Скарбківській, 45 (тепер вулиця Лесі Українки). Навчалося вже 357 учнів. Один з класів був переведений зі школи імені Чацького.
У 1898 році тут знаходилося Товариство для розвою руської штуки.
Після другої світової війни будинок школи став одним з корпусів Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова.
Тепер це навчальний корпус № 2 Української академії друкарства, у якому розміщені деякі кафедри УАД, Заочний факультет та факультет перепідготовки і підвищення кваліфікації.[2]
Архітектура
ред.Для забудови була виділена ділянка складної форми: ріг обох вулиць утворював гострий кут. У зв'язку з цим будівля в плані схожа на трикутник з невеликим внутрішнім двором. Через перепад рельєфу будівля частково триповерхова, частково чотириповерхова. Одне крило школи витягнулося по вулиці Лесі Українки, інше — вздовж площі Данила Галицького. Крила об'єднує флігель в якому розташовується сходові клітки та санвузли. Фасади декоровані у стилі італійського неоренесансу.[3]
Примітки
ред.- ↑ Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 27 липня 2024.
- ↑ Корпуси Української академії друкарства. uad.lviv.ua. Українська академія друкарства. Архів оригіналу за 12 вересня 2014. Процитовано 12 вересня 2014.
- ↑ Архітектура Львова, 2008, с. 284.
Джерела
ред.- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Українська академія друкарства / Б. В. Дурняк, Я. М. Угрин, В. 3. Маїк. — Львів : Українська академія друкарства, 2010. — 280 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
Посилання
ред.- Проєкт «Міський медіаархів»: міська школа ім. С. Сташиця, тепер Українська академія друкарства. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 27 липня 2024.