Відкрити головне меню

НАРТ (НАРТ-Чесна хвиля) — україномовна інформаційно-розмовна радіостанція, яка працювала в Україні у FM-діапазоні у 2004-2005 роках і зіграла важливу роль в перемозі кандидата, який позиціонував себе як демократ і проукраїнський діяч

НАРТ
НАРТ
Місто трансляції Київ
Територія Україна Україна ( можна було слухати у Києві (70,4 ФМ), в Одесі, Харкові, Вінниці й на Донбасі).
Гасло «Чесна хвиля»
Частота70,4 FM (у Києві)
Моваукраїнська
Вперше в ефірічервень 2004
Форматрозмовно-інформаційна
Головний редакторБулкін Кирило Вікторович
ВласникМедіахолдинг Media International Group

ІсторіяРедагувати

Радіостанція Нарт була задіяна в середині 2004 року, як елемент одного із київських медіа-холдингів.
Ліцензію «НАРТ-Чесна хвиля» вибороло в 2004 році у змаганні... з «Громадським радіо», засновником якого був Олександр Кривенко[1].
НАРТ представляла себе як незалежна, правдива радіостанція – «НАРТ-Чесна хвиля».

 
Головний редактор «Чесної хвилі» Кирило Булкін в ролі ведучого програми (2004)

Працювала в такому режимі з серпня 2004 року до травня 2005 року, тобто тільки на час виборів і утвердження в посаді третього президента України, використавши під час виборчої кампанії цей проект як сильний, дієвий і, як виявилось - результативний, пропагандистський ресурс.
Радіостанція «НАРТ-Чесна хвиля» користувалася великою популярністю у слухачів протягом всього періоду її діяльності (особливо в дні голосування), залишилась надзвичайною подією в медіа історії України.

ЗакриттяРедагувати

Після президентських виборів власники «Радіо НАРТ» змінили його концепцію – воно стало вже не інформаційно-розмовним, а, як більшість, музичним та було перейменовано.
Працівникам запропонували роботу на телеканалі «Гравіс».
От як розповідав про той період головний редактор радіостанції «НАРТ-Чесна хвиля» Кирило Вікторович Булкін[2]:
«Літо 2004 року. Жорстка цензура, підконтрольність медій, «темники». А за ними – слабкість режиму, який прогнив уже настільки, що й віжки контролю над журналістикою не міг як слід утримувати в руках. Свідченням цього стало й заснування опозиційної радіостанції «під носом» у влади – як у переносному сенсі, так і в прямому (розташування в тій самій будівлі, що й відділення Партії регіонів

 
Учасники останнього «гостьового» ефіру на радіо «Чесна хвиля» (справа наліво): головний редактор радіостанції Кирило Булкін, ведуча передачі - відомий журналіст Майя Нагорняк та гість - науковець, публіцист, громадський діяч Леонід Шульман (2005)

Насправді це не було заснування нової радіостанції, купили радіо (під назвою НАРТ), яке вже давно існувало, але тривалий час не вело мовлення.
Вирішальну роль у можливості безперешкодного функціонування НАРТ відіграла домовленість про ретрансляцію на її хвилі радіопрограм радіостанцій «Свободи», Бі-Бі-Сі, «Німецької хвилі» - завдяки цьому радіостанцію не «прикрили» ще за старої влади: скандал вийшов би вже міжнародний.
Новини на радіостанції «Нарт-Чесна хвиля» робила активна й енергійна молодь – переважно студенти випускного курсу Інституту журналістики Київського університету під керівництвом головного редактора, а на ток-шоу працювали сумісники - відомі досвідчені журналісти і громадські діячі: Майя Нагорняк, Інна Підлуська , Ростислав Павленко, Юрій Луканов, Олександр Євтушенко, Оксана Рокита[3]. Кілька програм провів Данило Яневський. Уже 2005 року прийшли й вписалися в ефір Андрій Охрімович з радіо «Свобода» та Олена Трофимович з УР-1.
Керівництво Службою новин здійснював Олесь Ковальчук.
Ініціатором і натхненником проекту був Юрій Сторожук.
Радіо «НАРТ-Чесна хвиля» можна було слухати у Києві (70,4 ФМ), в Одесі, Харкові, Вінниці й на Донбасі.

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Інформаційно-розмовне радіо «Громадське радіо» вело мовлення в інтернеті, на хвилях регіональних радіостанцій та у 2004-2005 рр. на хвилях інформаційно-розмовного радіо «Ера-FM». Кривенко домагався отримання ліцензії на радіомовлення для «Громадського радіо», але без успіху.
  2. Кирило Булкін. Що було і що стало з радіо «Нарт-Чесна хвиля» - погляд зсередини. Архів оригіналу за 2016-03-04. Процитовано 2013-05-31. 
  3. Це псевдо відомої журналістки поки що не розкрите.