Мічуріна-Самойлова Віра Аркадівна
Віра Аркадіївна Мічуріна-Самойлова (1866–1948) — російська і радянська театральна актриса, педагог, мемуарист. Народна артистка СРСР (1939). Лауреат Сталінської премії l ступеня (1943). Кавалер ордена Леніна (1946).
| Мічуріна-Самойлова Віра Аркадівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
17 (29) травня 1866 Санкт-Петербург, Російська імперія[1] | |||
| Померла |
2 листопада 1948[1] (82 роки) Ленінград, РРФСР, СРСР[1] | |||
| Поховання | Тихвінське кладовищеd | |||
| Громадянство |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР | |||
| Діяльність | акторка, акторка театру, педагог | |||
| Заклад | Александринський театр | |||
| Роки діяльності | 1886 — 1948 | |||
| Батьки |
Arkady Michurind Vera Samoylovad | |||
| Нагороди та премії | ||||
       | ||||
|
| ||||
 Мічуріна-Самойлова Віра Аркадівна у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Народилася 5 (17) травня 1866 року в Санкт-Петербурзі. Походить з театральної династії Самойлових. Акторського мистецтва вчилася у своєї тітки — актриси Н. В. Самойлової. Виступала під прізвищем батька — Мічуріна. Амплуа — «світська дама».
З 1886 року — актриса Александринського театру (в 1920—1991 — Ленінградський державний академічний театр драми імені А. С. Пушкіна).
З 1918 року — одна з керівників Школи російської драми при Александринському театрі[2].
У роки війни під час блокади залишилася в Ленінграді, вела активну громадську і творчу діяльність, виступала в концертах, виставах театру біля мікрофона.
Отриману в 1943 році Сталінську премію першого ступеня в розмірі 100 000 рублів актриса передала в Фонд оборони Ленінграда (Газета «Известия», 27 березня 1943 року).
Автор мемуарів «Півстоліття на сцені Александринського театру» (1935) і «Шістдесят років в мистецтві» (1946).
Віра Аркадіївна Мічуріна-Самойлова померла 2 листопада 1948 року в Санкт-Петербурзі. Похована на Тихвинському кладовищі Олександро-Невської лаври[3].
Родина ред.
- Мати — Віра Василівна Самойлова-Мічуріна (1824—1880), актриса
- Тітка — актриси Надія Василівна Самойлова (1818—1899), драматична і оперна актриса і співачка (меццо-сопрано).
Звання та нагороди ред.
- Заслужена артистка Імператорських театрів (1905)[4]
- Народна артистка РРФСР[5]
- Народна артистка СРСР (1939)
- Сталінська премія першого ступеня (100 000 рублів передані на оборону Ленінграда) (1943 р)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1937)
- Орден Леніна (1946)
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «За оборону Ленінграда»
- Почесний член Французької академії (1900)
- Член Літературного фонду (1911)
- Грамота Героя Праці (1923)
Вибрані ролі ред.
- 1886 — «Псковитянка» Л. А. Мея — Віра (дебют)
- 1893 — «Світить, та не гріє» А. Н. Островського — Ренёва
- 1896 — «Емілія Галотти» Г. Е. Лессінга — Графиня Орсіні
- 1897 — «Венеціанський купець» У. Шекспіра — Порція
- 1900 — «Підступність і кохання» Ф. Шіллера — леді Мильфорд
- 1916 — «Місяць у селі» І. С. Тургенєва — Наталя Петрівна
- «Друга молодість» П. М. Невежина — Телегіна
- «Вишневий сад» А. П. Чехова — Любов Андріївна Раневська
- «Лихо з розуму» А. С. Грибоєдова — Софія
- «Фромон молодший і Ріслера старший» А. Доде, А. Біло — Сидоні
- «Старий загартування» А. І. Сумбатова-Южина — Віра
- «Провінціалка» І. С. Тургенєва — Дар'я Іванівна
- 1923 — «Ідеальний чоловік» О. Уайльда — місіс Чівлі
- 1928, 1941 — «Лихо з розуму» А. С. Грибоєдова — Хлестова
- 1928 — «Плоди освіти» Л. М. Толстого — Анна Павлівна Звездінцева
- 1929 — «Вогненний міст» Б. С. Ромашова — Ксенія Михайлівна
- 1933 — «Вороги» А. М. Горького — Поліна Бардіна
- 1934 — «Бійці» Б. С. Ромашова — ленчицький
- 1936 — «Ліс» О. М. Островського — Раїса Павлівна Гурмижская
- «Безприданниця» А. Н. Островського — Лариса Дмитрівна Огудалова
- «Дядечків сон» по Ф. М. Достоєвському — Марія Олександрівна
Пам'ять ред.
- У Санкт-Петербурзі, на будинку, де в 1917 — 1948 роках жила актриса (вулиця Зодчого Россі, 2) встановлено меморіальну дошку[6].
Бібліографія ред.
- Мичурина-Самойлова В. А. Полвека на сцене Александринского театра. — Л., 1935. — 269 с.
- Мичурина-Самойлова В. А. Шестьдесят лет в искусстве. LX. — Л. — М. : «Искусство», 1946. — 225 с.
- Державин К. Н. В. А. Мичурина-Самойлова. — Л. — М. : «Искусство», 1948. — 44 с.
- Мічуріна-Самойлова Віра Аркадіївна — стаття з Великої радянської енциклопедії.
Примітки ред.
- ↑ а б в Мичурина-Самойлова Вера Аркадьевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Факультет театрального искусства «Школа русской драмы им. И. О. Горбачева» | САНКТ-ПЕТЕРБУРГСКИЙ ГОСУДАРСТВЕННЫЙ УНИВЕРСИТЕТ СЕРВИСА И ЭКОНОМИКИ. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ МИЧУРИНА-САМОЙЛОВА ВЕРА АРКАДЬЕВНА (1866—1948). Архів оригіналу за 9 січня 2020. Процитовано 20 березня 2021.
- ↑ Мичурина-Самойлова Вера Аркадьевна (1866—1948) — артистка. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 20 березня 2021.
- ↑ Мичурина-Самойлова Вера Аркадьевна — БСЭ[недоступне посилання]
- ↑ Достопримечательности, известные личности, люди Москвы и Петербурга. Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 20 березня 2021.