Самойлова Надія Василівна
Самойлова Надія Василівна (за чоловіком Макшеєва; 6 (18) січня 1818 — 18 (30) березня 1899) — відома російська драматична і оперна актриса і співачка (меццо-сопрано).
| Самойлова Надія Василівна | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 6 (18) січня 1818 |
| Місце народження | Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Дата смерті | 18 (30) березня 1899 (81 рік) |
| Місце смерті | Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Тихвінське кладовищеd |
| Громадянство | Російська імперія |
| Професії | оперна співачка |
| Співацький голос | сопрано |
| Інструменти | вокал[d] |
| Заклад | Александринський театр |
| Батько | Q4406694? |
| Мати | Sofia Samoilovad |
Біографія ред.
Разом з сестрами закінчила пансіон для шляхетних дівчат пані Ферай. Співу навчалася в Петербурзькому театральному училищі у Ф. Даль-Окки. У 1838—1859 роках працювала в Александринському театрі, дебютувавши в ролі Віри — водевіль «Матушкина дочка» П. І. Григор'єва. Одночасно виступала в операх і драматичних постановках.
Найбільш яскраво комедійне обдарування проявилося в водевільних і комічних ролях з переодяганням. Володіючи також даром перевтілення і імітації, з великим успіхом копіювала манеру співу італійської співачки Дж. Грізі, танці Ф. Ельслер, а в водевілі «Бідова дівчина» Н. Куликова пародіювала французьких актрис Л. Вольніс і Ж. Арну-Плессі[1].
Оперний репертуар: Варвара, 1-а виконавиця («Варвара, Ярославська мереживниця»), Ганна Василівна, 1-а виконавиця («Староста Борис, або Руський мужичок і французькі мародери»); Гіацинта («Чорне доміно, або Таємнича маска»); Жоржетта («Андорська долина»), Берта («Нюрнберзька лялька»).
З величезним успіхом співала на сцені московської Італійської опери (опера «Дочка полку»).
Примітки ред.
- ↑ Большая русская биографическая энциклопедия
Джерела ред.
- Р. Пилипчук. Самойлова Надія Василівна // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 640.