Михайло І Апафі (угор. Apafi Mihály, 3 листопада 1632, Герла - 15 квітня 1690, Фегераш) - Великий князь Трансильванії в 1661-1690 роках. Правив на підконтрольних Османській імперії землях Семигородського князівства.

Михайло І Апафі
угор. Apafi Mihály
Michael I Apafi.PNG
Народився 3 листопада 1632
Герла
Помер 15 квітня 1690
Фегераш
Поховання Reformed Church of Farkas Streetd
Країна Transsylvanian Banner.svg Трансильванське князівство
Діяльність Політик
Титул Великий князь Семигородський
(16611690)
Конфесія Протестант
Рід Q617294?
Родичі Янош Петкіd
У шлюбі з Ганна Борнемиця
Діти

Міхай II Апафі, Грегор Апафі, Іштван Апафі, Георг Апафі

дочки: Єва Апафа, Сюзана Апафі
Герб

БіографіяРедагувати

 
Гравюра зі зображенням Міхая I

Походив зі стародавнього, але незнатного шляхетського роду. У 1656 році супроводжував Великого князя Семигородського Юрія II Ракоці в поході проти Польщі, був узятий в полон татарським ханом Мехмедом Ґереєм. Звільнившись, завдяки викупу своєї дружини, жив у своєму родовому маєтку.

14 вересня 1661 року, за підтримки Османської імперії, був обраний шляхтою Трансильванії Великим князем Семигородським, як конкурент князю Яношу Кемені, якого підтримували Габсбурґи. Австрійські війська вторглись в Трансильванію, проте 23 січня 1662 року в битві поблизу Надьселеша зазнали поразки, а Янош Кемені загинув.

Після цього Міхай І став повноправним володарем Семигородщини під протекторатом турків. Він був слабохарактерним князем й багато важливих рішень приймали його дружина та оточення. Під час погоду візира Фазіла Кепрюлю на Австрію був змушений слідувати за турецьким військом. Після поразки в битві під Сентготтхардом 1 серпня 1664 року та за результатами Вашварської мирної угоди Османська імперія вивела свої війська з Семигородщини, хоча князівство номінально продовжувало підпорятковуватись султану й зобовязано було платити данину.

Підтримував протестантську церков, займався літературою й наукою, мав велику бібліотеку, написав автобіографію, приймав протестантських біженців з інших країн Європи.

Під час австрійсько-турецької війни 1683 року допомагав турецькому війську, охороняв переходи через Дунай, за що у вигляді нагороди султан обіцяв надати після його смерті престол його сину.

Після поразки османів в битві під Віднем 12 вересня 1683 р. почав переговори з імператором Леопольдом І. Відповідно до трактату від 28 липня 1686 року Семигородщина стала залежною від Австрії.

В результаті Битви при Могачі Трансильванське князівство було остаточно визнано володінням Австрійської імперії. 1 липня 1688 року на сеймі в Фегераші, на який зібралися представники Семигородщини, було проголошено, що Габсбурґська династія є спадково правлячою в Трансильванії.

1688 року померла дружина Міхая Ганна, після чого князь впав у сильну депресію. Помер 15 квітня 1690 року. Після його смерті князем Трансильванії став його син Міхай II Апафі.

ЛітератураРедагувати

  • Kenyeres Ágnes, ed. (1967). Magyar Életrajzi Lexikon (in Hungarian). 1 A-K. Budapest: Akadémiai Kiadó. OCLC 500204897.
  • Apafi Manor in Mălâncrav
Попередник:  
Великий князь Семигороду
1661—1690
Наступник:
Янош Кемені Імре Текелі
Михайло ІІ Апафі