«Міст через ріку Квай» (фр. Le Pont de la Rivière Kwai) — антивоєнний історико-пригодницький роман французького письменника П'єра Буля. Є одним з небагатьох книг західних авторів про події Другої Світової війни в Азії. Книга складається з 4 частин. Вперше видана у 1952 році. В подальшому перевидавалася англійською (1954 рік) та російськими мовами (1966, 1971 роки). 1952 році нагороджено Премією Сент-Бев.

«Міст через ріку Квай»
Автор П'єр Буль
Назва мовою оригіналу Le Pont de la Rivière Kwai
Країна Франція Франція
Мова французька
Тема Друга світова війна
Жанр історичний роман
Видано 1952

СюжетРедагувати

Захоплені в полон японцями британські солдати і їх командир полковник Ніколсон змушені будувати залізничний міст через річку Квай в Бірмі (сучасна М'янма) під орудою японця Сайто. Тим часом британське командування спрямовує спецгрупу командос для знищення цього стратегічно важливого об'єкта. В романі зображено, як дисципліновано, послідовно і продумано, за правилами і регламентом британці знаходяться в полоні, де виявляють свої гарні риси та вади.

Сам міст через річку Квай, міст між двома культурами, японці й англійці кладуть його по-різному. Японці ліплять його з недовговічного матеріалу, оскільки все одно все в природі тлін і в прах звернеться, потім зробимо новий. Не такі британці: навіть у полоні вони повинні якісно виконувати завдання, навіть ворога. Окремою лінією проходить протистояння характерів Ніколсона і Сайто.

Створення романуРедагувати

Роман заснований на дійсних подіях — будівництві в 1943 році одного із залізничних мостів через річку Квай Яй неподалік від тайського містечка Канчанабурі. Це була частина проекту щодо зв'язування Тайської і Бірманської залізничних ліній для з'єднання міст Бангкок і Рангун. Будівництвом керували японські мілітаристи, окупанти Бірми. Близько 100 тисяч азійських найманих робітників і близько 16000 ув'язнених загинули під час будівельних робіт. Ділянка дороги Бангкок-Рангун називалася «Дорогою смерті».

Прототипом полковника Ніколсона був підполковник Філіпп Тоузі. Останній на відміну від персонажа П.Буля навпаки саботував спорудження дороги.

Після виходу роману тисячі туристів приїхали до Таїланду, щоб побачити цей міст, якого не існувала, як й річки. Тоді тайська влада переменувала річку Ма-Клун та Квай Яї.

СтильРедагувати

П'єр Буль пише широко і розгонисто, сюжет біжить швидко, події описані рівно настільки, щоб зрозуміти, що відбувається. Уся мотивація персонажів і їх характер не просторікуватий за монологами, поясненнями і описами, а випливає з їхніх вчинків. В результаті вийшла дуже витончена і стрімка книга, в якій шпигуни, диверсанти і війна десь на другому плані, навіть характери на другому плані, а на першому — питання, чи правильно бути надто правильним? Чи нормально бути надто нормальним?

ЕкранізаціяРедагувати

  • У 1957 році за романом знято фільм «Міст через річку Квай» режисером Девідом Леном.
  • У 1962 році вийшла комедійна пародія під назваю «Міст через річку Вей».

ДжерелаРедагувати

  • Il ponte sul fiume Kwai, Collana I Libri del Pavone n.200, Milano, Mondadori, 1959. — Oscar Mondadori, 1965.
  • Davies, Peter N. (1991). The Man Behind the Bridge. Continuum International Publishing Group. ISBN 0-485-11402-X.