Вікіпедія

Місто дівчат

роман американської письменниці Елізабет Ґілберт 2019 року

«Місто дівчат» (англ. City of Girls) — роман американської письменниці Елізабет Ґілберт, виданий 2019 року; розповідає історію дівчини Вівіан у Нью-Йорку 1930—1940-х років та піднімає тему жіночої свободи та сексуальності.

«Місто дівчат»
Обкладинка українського видання
Автор Елізабет Ґілберт
Назва мовою оригіналу City of Girls
Дизайн обкладинки Оксана Йориш
Мова англійська
Тема сексуальність[d]
Жанр мемуари
Місце США
Видавництво Видавництво Старого Лева
Видано 2019
Видано українською 2019
Перекладач(і) Ганна Лелів
ISBN 978-617-679-712-8

Історія ред.

За словами авторки Елізабет Ґілберт, вона роками мріяла написати роман про розпусних дівчат, якою була сама та багато яких знала, і вона відчувала, що західному літературному канону бракує історії про жінок із активним сексуальним життям і чиє життя від цього не руйнується. Авторка протягом чотирьох років готувалася до написання роману: опитувала 90-річних жінок про їхнє сексуальне життя, вивчала театральний світ Нью-Йорка 1940-х років, зокрема в театральному відділі Нью‑Йоркської публічної бібліотеки, та читала багато романів, написаних між 1935 та 1955 роками, аби правильно передати мову того часу[1].

Роман презентували 4 червня 2019 року в Нью-Йорку, він вийшов у видавництві Riverhead Books[en][1].

Сюжет ред.

Роман починається у формі мемуарів літньої жінки, яка розповідає у листі поки невідомій читачам Анджелі про дев'ятнадцятилітню себе — Вівіан Морріс, дівчину з заможної американської сім'ї консервативних поглядів, яку щойно відрахували з престижного коледжу. Батьки відправляють доньку на Мангеттен до ексцентричної тітки Пеґ — власниці невеличкого, бідного та дуже своєрідного театру «Лілея». Її талант до шиття виявляється потрібним в театрі.

Поступово дівчина опиняється у справжньому вирі довоєнного богемного життя з усіма його барвами та блиском. Тісна дружба з розкутими актрисами, яскраві дослідження власної сексуальності, вечірки, робота над незвичними виставами, найгарніші сукні, ріки алкоголю і відчуття цілковитої свободи — те, з чого складалось життя Вівіан її першого року у Нью-Йорку[2].

Один прикрий випадок повністю руйнує весь цей розкішний бурлеск, довжиною у пів книги та майже два роки життя, після чого починається «реальне» життя Вівіан, яке виявилось не менш цікавим і значно глибшим, хоч і сповнене вже не лише веселощами, а й війною та гіркими втратами. Роман охоплює життя Вівіан з 1940 по 2010 роки, поступово героїня дорослішає, разом із цим міняється і атмосфера книги. Але тема місця жінки у світі, її дослідження себе та власної сексуальної свободи супроводжує читача впродовж усього роману, довжиною в життя[3].

Екранізація ред.

У листопаді 2019 року стало відомо, що за сюжетом роману знімуть художній фільм: права на екранізацію придбала компанія Warner Bros. Продюсеркою виступить Сью Кролл, сценаристкою — Мішель Ешфорд[4][5].

  Я рада бачити двох жінок на чолі цього проєкту, який повністю розповідає про жіноче життя. Я почуваюся впевнено, передаючи цю історію у руки Кролл та Ешфорд. І я не можу дочекатися. З першого дня написання роману я завжди уявляла його як фільм. І з нетерпінням чекаю, щоб побачити весь той блиск і гламур.  

— Елізабет Ґілберт[5]

Критика ред.

Роман був схвально прийнятий критиками. Так, оглядач із «Вашингтон пост» Рон Чарльз писав, що «Місто дівчат» — надзвичайно приємна книга, яку не завадило б мати у відпустці під час дощового тижня. За його словами, авторка роману «точно знає свій шлях у магазині вінтажних суконь, бо [у книжці] описано стільки вбрань, що замість того, аби класти її на полицю, варто повісити її в шафі». Чарльз також відзначив почуття гумору Елізабет Ґілберт: «У найкращих уривках її дотепні діалоги виблискують, як діаманти в шампанському»[6].

Українське видання «Vogue Ukraine» писало: «Якщо ви любите історії а-ля „Секс і місто“ – світські, смішні і гламурні, то ви напевно проковтнете „Місто дівчат“ протягом максимум двох-трьох вечорів, бо ця книжка справді як шампанське»[7].

Редакторка «Обзервер» Стефані Меррітт назвала роман «теплим і мудрим»[8], авторка та оглядачка «Санді таймс» Доллі Олдертон — «гламурним, сексуальним та переконливим»[9], а Роуен Пеллінг із видання The Spectator[en] описав роман як «виховання в любові та райдужну насолоду»[10].

Нагороди та номінації ред.

Список нагород та номінацій
Рік Премія Категорія Результат Дж
2019 Goodreads Choice Award[en] «Історичний художній роман» Номінація [11]
2020 Audie Award[en] «Найкращий художній твір»[en] Перемога [12]
2020 HWA Gold Crown «Найкращий історичний роман» Номінація [13]
2020 LovelyBooks Leserpreis[de] «Найкращий роман» Номінація [14]

Український переклад ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Drell, Cady (31 травня 2019). Elizabeth Gilbert's 'City of Girls' Is a Loving Ode to Promiscuous Women. Marie Claire Magazine (англ.). Процитовано 15 жовтня 2022.
  2. ↑ а б Місто дівчат Елізабет Ґілберт. Видавництво Старого Лева (ua) . Процитовано 12 жовтня 2022.
  3. ↑ Gates, David (1 червня 2019). Elizabeth Gilbert’s ‘City of Girls’ Delivers a Love- and Booze-Filled Romp Through 1940s New York. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 12 жовтня 2022.
  4. ↑ Новий роман "Місто дівчат" Елізабет Ґілберт екранізують. ТСН.ua (укр.). 7 листопада 2019. Процитовано 15 жовтня 2022.
  5. ↑ а б «Місто дівчат» Елізабет Ґілберт екранізують у Голлівуді!. Видавництво Старого Лева (ua) . Процитовано 15 жовтня 2022.
  6. ↑ Charles, Ron (3 червня 2019). In Elizabeth Gilbert’s ‘City of Girls,’ a young woman discovers the joys of sex. www.washingtonpost.com (англійською) . Вашингтон пост.
  7. ↑ Книжка на вихідні: "Місто дівчат" Елізабет Ґілберт. Vogue UA. 21 вересня 2019. Процитовано 15 жовтня 2022.
  8. ↑ City of Girls by Elizabeth Gilbert review – hymn to female desire. the Guardian (англ.). 17 червня 2019. Процитовано 15 жовтня 2022.
  9. ↑ City of Girls (англ.). Bloomsbury. Процитовано 15 жовтня 2022.
  10. ↑ An education in love. The Spectator World (амер.). Процитовано 15 жовтня 2022.
  11. ↑ Announcing the Goodreads Choice Winner in Best Historical Fiction!. Goodreads. Процитовано 15 жовтня 2022.
  12. ↑ 2020 Audie Awards - APA. www.audiopub.org. Архів оригіналу за 3 лютого 2020. Процитовано 15 жовтня 2022.
  13. ↑ The HWA Crowns longlists for 2020 – Historia Magazine. www.historiamag.com. Процитовано 15 жовтня 2022.
  14. ↑ Lovelybooks Leserpreis Winners 2020. www.goodreads.com. Процитовано 15 жовтня 2022.

Посилання ред.

Місто дівчат
у сестринських Вікіпроєктах
  Цитати у Вікіцитатах?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Місто_дівчат&oldid=41782533