Місте́рії (грец. mysterion — таємниця) — (лат. Mysterium = «таємниця; таємний культ; таємні навчання, секрети» — з греч misterion = «таїнство, таємниця; таємний релігійний обряд чи таємне вчення», мн ч — та musthria ….), Один з аспектів езотерики: закрита для непосвячених інформація, що стосується тієї чи іншої частини знання, вчення, обряду, або — сама процедура виконання якогось обряду або посвяти.

Містерії
CMNS: Містерії у Вікісховищі

У Єгипті — М. Ісіди і Осіріса; у Вавилонії — М. Таммуза; в Греції — Елевсінські М., Орфічні М., Самофракійські М.; в Римі — М. Вакха, Аттиса, Кібели, Мітри.(СЕС)

Містерiі — таємні релігiйні обряди і вчення, напр. В Афінах Елевсінські таїнства Деметри, напр. великі (та Megala), що святкували в місяці боедромоні, і малі (та Мікра) у місяці анфестерiоні. Особливістю ритуалів на честь Діоніса є оргіастичні святкування, так звані вакханалії.

Містерії були поширені в Стародавній Греції та в Римі, в них могли брати участь лише втаємничені, так звані місти. Обряди в містеріях здебільшого зводилися до драматизованої вистави відповідного священного міфу, серед яких: страждання, смерть і відродження Діоніса; викрадення Персефони та інші. Містерії найчастіше відбувалися вночі.

Найпопулярнішими в Стародавній Греції були Елевсінські містерії на честь Деметри й Персефони, вакхічні — на честь Діоніса, самотракійські — на честь кабірів, а також містерії, пов'язані з культом Кібели, Мітри, Ісіди та інших богів.

Містерії сягають первісних магічних обрядів, що давали їхнім учасникам право, за уявленнями стародавніх, на покровительство божества. Обряд утаємничення в містерії пов'язаний з поширеними в усіх давніх народів випробуваннями при переході з однієї вікової категорії до іншої (ці випробування звалися ініціаціями). Наприклад, ефебство: юнак, що ставав чоловіком, мусив попередньо готуватися, приносити жертви, випробовувати свою стійкість. Велике поширення містерій в античному світі пояснюється сподіванням на вічне раювання після смерті.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати