Мін Юйчжень
Мін Юйчжень (кит.: 明玉珍; 1331–1366) — лідер селянського повстання, заснував імперію Ся (кит.: 大 夏 «Велика Ся») під час розпаду династії Юань у Китаї.
| Мін Юйчжень | |
|---|---|
| спрощ. кит.: 明玉珍 | |
| Народився | 1331 Суйчжоу, Юань |
| Помер | 1366 |
| Поховання | Ruiling Mausoleumd |
| Країна | Юань[1] |
| Посада | імператор Китаю |
| Військове звання | генерал армії[d] |
| Батько | Q11087796? |
| У шлюбі з | Empress Pengd |
| Діти | Мін Шенd |
Мін народився в Суйчжоу (сьогодні повіт Суйсянь провінції Хубей) у селянській сім'ї. У 1353 році він приєднався до повстання Червоних пов'язок — повстанської групи під проводом Сюй Шугуя. Під час бою він втартив праве око.
У 1360 році Сюя убив Чень Юлян, тому Мін залишив свою групу і проголосив себе королем Лоншу (隴 蜀王). Через два роки він проголосив себе імператором Великої Ся в Чунцині, взявши імпепраторське ім'я Тяньтун (天 統).
У 1363 році він напав на принца Ляна Болуда Темура (孛 羅 帖木兒) в провінції Юньнань, бажаючи розширити свою територію. Проте його плани не склалися, і він помер від хвороби у віці 35 років. Його наступником став його син Мін Шен (明 昇), який змінив ім'я на Кайсі (開 熙) і був засланий до Кореї, коли країна була захоплена імперією Мін у 1371 році.[2][3][4][5][6]
Примітки
ред.- ↑ China Biographical Database
- ↑ Goodrich, Luther Carringto (1976). Dictionary of Ming Biography, 1368-1644, Volume 2 (вид. illustrated). Columbia University Press. с. 1072. ISBN 023103833X. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
- ↑ Flow Cytometry and Cell Sorting (вид. illustrated). Springer Science & Business Media. 2000. с. 1072. ISBN 3540656308. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
- ↑ Farmer, Edward L., ред. (1995). Zhu Yuanzhang and Early Ming Legislation: The Reordering of Chinese Society Following the Era of Mongol Rule. BRILL. с. 22. ISBN 9004103910. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
- ↑ Serruys, Henry (1959). The Mongols in China During the Hung-wu Period (1368-1398). Impr. Sainte-Catherine. с. 31. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
- ↑ Serruys, Henry (1967). Sino-Mongol Relations During the Ming, Volume 1. Institut belge des hautes études chinoises. с. 31. Архів оригіналу за 26 квітня 2021. Процитовано 10 грудня 2020.
|
Це незавершена стаття про особу Китаю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |