Мінамото-но Йосіцуне

(Перенаправлено з Мінамото но Йосіцуне)

Мінамо́то-но Йосіцу́не (яп. 【源義経】 みなもとのよしつね; 11591189) — японський військовик, самурайський полководець, національний герой. Дев'ятий син Мінамото-но Йосітомо. Молодший звідний брат шьоґуна Мінамото но Йорітомо. Також — Мінамото Йосіцуне, пан-сотник.

Мінамото-но Йосіцуне
яп. 源義経
Minamoto Yoshitsune.jpg
Ім'я при народженні яп. 牛若丸
Народився 1159
Помер 15 червня 1189
Takadachi Gikei-dod
·колота рана
Поховання Hanganmorid і Shirahata Shrined
Країна Японія
Діяльність самурай, буші, військовослужбовець
Знання мов японська[1]
Учасник Війна Мінамото і Тайра, Battle of Kawajirid і Battle of Koromo Riverd
Magnum opus Letter from Koshigoed
Посада Kebiishid і Saemonnojōd
Військове звання Сьоґун
Рід Kawachi Genjid
Батько Мінамото но Йосітомо
Мати Tokiwa Gozend
Родичі Ichijō Naganarid
Брати, сестри Bōmon Himed, Ichijō Yoshinarid, Minamoto no Mareyoshid, Ano Zenjōd, Мінамото но Йорітомо, Minamoto no Noriyorid, Minamoto no Tomonagad, Minamoto no Yoshihirad, Minamoto no Yoshikadod і Gien[d]
У шлюбі з Sato Gozend
Автограф Minamoto no Yoshitsune kao.jpg
Мінамото-но Йосіцуне.
Легендарний спуск Йосіцуне зі скелі в битві при Ітінотані.

БіографіяРедагувати

Після смути Хейдзі 1159 помилуваний Тайрою-но Кійоморі завдяки своїй матері-красуні Токіва, що стала наложницею диктатора. З досягненням юнацького віку силою був відправлений у пристоличний монастир Курамадера. За легендами, навчався там бойовим мистецтвам і стратегії від духів тенґу. Згодом втік під протекцію Фудзівари но Хідехіри, голови муцівських Фудзівара, володарів Північної Японії.

У 1180 прибув до Камакури, до свого брата Мінамото но Йорітомо, який піднявся на боротьбу з диктаторами роду Тайра.

У 1183 очолив один з корпусів братових військ і вирушив на захід.

У 1184 розбив опозиційні сили Кісо-но Йосінаки і завоював Кіото. Згодом у битвах при Ітінотані, при Яшімі і при Данноура знищив рід Тайра і здобув велику популярність серед самураїв.

У 1185 без дозволу брата прийняв від екс-Імператора Ґо-Шіракава посаду сотника — голови кіотської поліції (検非違使尉, кібіїші-но-джьо). Це спричинило розрив стосунків з Йорітомо. За підтримки Ґо-Сіракави проголосив каральний похід проти брата, але не знайшов підтримки серед провінційних володарів, яких контролював Йорітомо.

Під час виправи на захід в пошуках підкріплень був проголошений «ворогом трону». Втративши військо та залишивши вагітну кохану, втік на північ до Фуджівари-но Хідехіри. Однак після смерті останнього, черговий голова муцівських Фуджівара, Фуджівара-но Ясухіра атакував його резиденцію. В нерівному бою загубив усіх своїх васалів і вчинив самогубство у будинку Коромоґава.

За деякими середньовічними легендами, разом із своїм підопічним Мусасі Бенкеєм врятувався втечею на Хоккайдо або Монголії, де став Чингіз ханом.

Трагічне життя Мінамото-но Йосіцуне послугувало темою багатьох японських літературних творів, картин і фільмів. Починаючи з середини 13 століття він вважається одним з найпопулярніших персонажів японської історії. Йосіцуне є еталоном більшості японських національних героїв, таких як Ода Нобунаґа чи Сакамото Рьома, які попри свої таланти і успіхи трагічно закінчили життя, так і не реалізувавши своїх планів.

ІменаРедагувати

  • Дитяче: Ушівака 【牛若丸】 «Бичок»
  • Чернече: Шянао 【遮那王】
  • Звичайне тимчасове: Куро 【九郎】 «Дев'ятий син»
  • Власне офіційне: Йосіцуне 【義経】
  • Прізвисько: Пан-сотник 【判官】

Джерела та літератураРедагувати

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.