Мінамото-но Йорітомо

(Перенаправлено з Мінамото но Йорітомо)

Мінамото но Йорітомо (яп. 源頼朝, みなもとのよりとも; 11471199) — японський політичний діяч і полководець кінця періоду Хей'ан — початку періоду Камакура. Перший сьоґун сьоґунату Камакура. Третій син Мінамото но Йосітомо. Старший звідний брат Мінамото но Йосіцуне. Батько сьоґунів Мінамото но Йоріїе та Мінамото но Санетомо.

Мінамото-но Йорітомо
яп. 源頼朝
Minamoto no Yoritomo.jpg
Народився 9 травня 1147
Район Ацута, Наґоя, Японія
Помер 9 лютого 1199 (51 рік)
Камакура, Префектура Канаґава, Японія
·падіння з коняd
Поховання
Громадянство
(підданство)
Японія
Діяльність політик, буші, містобудівник
Знання мов японська
Учасник Смута Хейдзі, Війна Мінамото і Тайра і Q11445749?
Посада Сьоґун
Військове звання Сьоґун
Рід Kawachi Genjid
Батько Мінамото но Йосітомо
Мати Yura Gozend
Брати, сестри
У шлюбі з Ходзьо Масако
Діти Мінамото но Йоріїе, Мінамото но Санетомо, Ōhimed, Sanmand і Jōgyōd
Автограф Minamoto no Yoritomo kaou.jpg
Так званий портрет Мінамото но Йорітомо (Також приписується Асіказі Наойосі).

Після смути Хейдзі 1159 року був помилуваний Тайрою но Кійоморі і засланий у місцевість Хіруґакодзіма, у провінції Ідзу, під нагляд роду Ходзьо.

У 1180, за наказом принца Мотіхіто, зібрав війська і виступив проти диктаторів роду Тайра. Був розбитий ворогом, але успішно врятувався у горі Ісібасі. Звідти втік у провінцію Ава, де скликав нову армію. Бувши головою роду Мінамото, заручився підтримкою самурайських родів регіону Канто і заклав свою резиденцію у місті Камакура. Того ж року розбив війська Тайра у битві на річці Фудзі.

У 1183 проголосив себе володарем Східної Японії і вислав війська на захід під проводом своїх молодших братів — Мінамото но Норійорі і Мінамото но Йосіцуне для покарання роду Тайра. Став фактичним воєнним лідером країни після знищення Тайра у битві при Данноура у 1185 році. Після цього, під приводом покарання неслухняного брата Йосіцуне, домігся від Імператорського двору права призначення самурайських інспекторів сюґо і маєткових наглядачів дзіто у провінції Японії, завдяки чому встановив реальний контроль за регіонами.

У 1192 був призначений на посаду «великого сьоґуна-завойовника варварів». Заклав основи першого самурайського уряду — Камакурського сьоґунату.

Джерела та літератураРедагувати

Див. такожРедагувати