Відкрити головне меню

Мінамото но Йорітомо (яп. 源頼朝, みなもとのよりとも; 11471199) — японський політичний діяч і полководець кінця періоду Хей'ан — початку періоду Камакура. Перший сьоґун сьоґунату Камакура. Третій син Мінамото но Йосітомо. Старший звідний брат Мінамото но Йосіцуне. Батько сьоґунів Мінамото но Йоріїе та Мінамото но Санетомо.

Мінамото-но Йорітомо
яп. 源頼朝
Minamoto no Yoritomo.jpg
Народився 9 травня 1147
Провінція Оварі, Східноморський край, Японія
Помер 9 лютого 1199 (51 рік)
·падіння з коня[d]
Громадянство
(підданство)
Японія
Діяльність політик, буші, містобудівник
Володіє мовами японська
Посада Сьоґун
Військове звання Сьоґун
Рід Мінамото
Батько Мінамото но Йосітомо
Мати Yura Gozen[d]
Брати, сестри
У шлюбі з Ходзьо Масако
Діти Мінамото но Йоріїе, Мінамото но Санетомо, Ōhime[d], Sanman[d] і Jōgyō[d]
Так званий портрет Мінамото но Йорітомо (Також приписується Асіказі Наойосі).

Після смути Хейдзі 1159 року був помилуваний Тайрою но Кійоморі і засланий у місцевість Хіруґакодзіма, у провінції Ідзу, під нагляд роду Ходзьо.

У 1180, за наказом принца Мотіхіто, зібрав війська і виступив проти диктаторів роду Тайра. Був розбитий ворогом, але успішно врятувався у горі Ісібасі. Звідти втік у провінцію Ава, де скликав нову армію. Бувши головою роду Мінамото, заручився підтримкою самурайських родів регіону Канто і заклав свою резиденцію у місті Камакура. Того ж року розбив війська Тайра у битві на річці Фудзі.

У 1183 проголосив себе володарем Східної Японії і вислав війська на захід під проводом своїх молодших братів — Мінамото но Норійорі і Мінамото но Йосіцуне для покарання роду Тайра. Став фактичним воєнним лідером країни після знищення Тайра у битві при Данноура у 1185 році. Після цього, під приводом покарання неслухняного брата Йосіцуне, домігся від Імператорського двору права призначення самурайських інспекторів сюґо і маєткових наглядачів дзіто у провінції Японії, завдяки чому встановив реальний контроль за регіонами.

У 1192 був призначений на посаду «великого сьоґуна-завойовника варварів». Заклав основи першого самурайського уряду — Камакурського сьоґунату.

Джерела та літератураРедагувати

Див. такожРедагувати