Відкрити головне меню

Мімана

сторінка значень у проекті Вікімедіа

Мімана (яп. 任那, みまな、にんな, «доручений край») — назва південної частини Корейського півострова у 46 століттях, яку до 562 року контролювали стародавні японці.

Короткі відомостіРедагувати

Місцезнаходження Мімани точно не визначене. Вважається, що її територія частково відповідала кордонам давньокорейської конфедерації Кая, до якої входили землі трьох корейських племен самхан. Міману традиційно розташовували у південно-західній провінції Чолла-Намдо, проте з 2-ї половини 20 столліття більшість науковців локалізує її в південно-центральній провінції Кьонсан-Намдо.

На основі японських, китайських і корейських письмових джерел вважається, що з середини 4 століття Мімана перебувала під контролем стародавніх японців і служила їхнім форпостом на Корейському півострові. Зокрема, текст стели Квангетхо згадує, що у 369 році японці отримали від південнокорейської держави Пекче землі Мімани в обмін на допомогу в боротьбі проти північнокорейської держави Когурьо, а японські хроніки «Кодзікі» та «Ніхон сьокі», розповідають про військовий похід японців і завоювання півдня Кореї в 3 столітті.

У 562 році південокорейська держава Сілла, яка вела боротьбу за об'єднання півострова, вигнала японців з Мімани і приєднала її до себе.

Факт існування підконтрольної японцям Мімани був доведений джерелознавцями та археологами 2-ї половини 20 століття[1]. Проте до цього часу він був предметом палкої дискусії між японськими та корейськими вченими. В Японській імперії японська політична та наукова верхівка використовувала цей факт для легітимізації панування у Кореї, через що патріотично налаштовані корейські дослідники заперечували його, а будь-які згадки про Міману вважали японським фабрикуванням.[2]

У сучасній історіографії пріоритетними напрямками дослідження Мімани є визначення японської політії, в залежності від якої перебувала Мімана, і з'ясування військово-економічного потенціалу та політичних прав міманців в системі згаданої політії.

Дивіться такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. 徐建新 『好太王碑拓本の研究』 (Дослідження відбитків стели Хаотай-вана). 東京堂出版, 2006.
  2. Заперечення історичності Мімани досі зустрічається в працях корейських істориків.

Джерела та літератураРедагувати

  • 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії). 京大日本史辞典編纂会, 東京創元社, 1994. — P.949.
  • 徐建新 『好太王碑拓本の研究』 (Дослідження відбитків стели Хаотай-вана). 東京堂出版, 2006.
  • 井上秀雄 『古代朝鮮』 (Стародавня Корея) 講談社学術文庫, 2004.

ПосиланняРедагувати