Мільштейн Соломон Рафаїлович

Мільштейн Соломон Рафаїлович (1899, Вільно, Російська імперія — 14.1.1955) — діяч НКВС СРСР, висуванець Л. П. Берії, генерал-лейтенант (9.7.1945).

Мільштейн Соломон Рафаїлович
Народився 1899
Вільнюс, Російська імперія
Помер 14 січня 1955(1955-01-14)
Москва, СРСР
·розстріл[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність політик
Галузь Народний комісаріат внутрішніх справ
Учасник Німецько-радянська війна
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Кутузова I ступеня орден Суворова 2 ступеня орден Кутузова II ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

БіографіяРедагувати

Син покрівельника. Початкову освіту здобув у початковому училищі при Віленському єврейському учительському інституті (1915), потім продовжив навчання в Віленській гімназії (1920). У 1920–1930 — на партійній роботі в Грузії, де познайомився з Л. П. Берія. 25 листопада 1938 Л. П. Берія став главою НКВС і викликав Мільштейна в Москву.

  • 29 грудня 1938 — призначений заступником начальника слідчої частини НКВС СРСР.
  • 1939–1941 — начальник Головного транспортного управління (ГТУ) НКВС СРСР (з 31 березня 1939)
  • 1941–1942 — перший заступник начальника управління особливих відділів НКВС СРСР.
  • 1943–1948 — начальник 3-го управління НКДБ СРСР.
  • 1948–1950 — заступник начальника Казанської залізниці.
  • 1951–1953 — заступник начальника Управління виправно-трудових таборів і будівництва рудників МВС СРСР.
  • 19 березня 1953 указом Л. П. Берія призначений заступником міністра внутрішніх справ Української РСР.
  • Липня 1953 — заарештований (після арешту Берії)
  • Січень 1955 — розстріляний

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати