Мільштейн Соломон Рафаїлович (1899, Вільно, Російська імперія — 14.1.1955) — діяч НКВС СРСР, висуванець Л. П. Берії, генерал-лейтенант (9.7.1945).

Мільштейн Соломон Рафаїлович
Народився30 листопада 1899(1899-11-30)[1]
Вільнюс, Російська імперія
Помер14 січня 1955(1955-01-14)[1] (55 років)
Москва, РРФСР, СРСР
·вогнепальне поранення
Країна СРСР
Діяльністьполітик
ГалузьНародний комісаріат внутрішніх справ
Учасникнімецько-радянська війна
Військове званнягенерал-лейтенант
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Кутузова I ступеня орден Суворова 2 ступеня орден Кутузова II ступеня орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Москви» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Біографія

ред.

Син покрівельника. Початкову освіту здобув у початковому училищі при Віленському єврейському учительському інституті (1915), потім продовжив навчання в Віленській гімназії (1920). У 1920–1930 — на партійній роботі в Грузії, де познайомився з Л. П. Берія. 25 листопада 1938 Л. П. Берія став главою НКВС і викликав Мільштейна в Москву.

  • 29 грудня 1938 — призначений заступником начальника слідчої частини НКВС СРСР.
  • 1939–1941 — начальник Головного транспортного управління (ГТУ) НКВС СРСР (з 31 березня 1939)
  • 1941–1942 — перший заступник начальника управління особливих відділів НКВС СРСР.
  • 1943–1948 — начальник 3-го управління НКДБ СРСР.
  • 1948–1950 — заступник начальника Казанської залізниці.
  • 1951–1953 — заступник начальника Управління виправно-трудових таборів і будівництва рудників МВС СРСР.
  • 19 березня 1953 указом Л. П. Берія призначений заступником міністра внутрішніх справ Української РСР.
  • Липня 1953 — заарештований (після арешту Берії)
  • Січень 1955 — розстріляний

Посилання

ред.

Література

ред.
  1. а б в Who led the NKVD