Мілаш Дмитро Михайлович
Дмитро́ Миха́йлович Мі́лаш (14 січня 1982, смт Айхал, Мирнинський район, Якутська АРСР, РРФСР, СРСР) — український військовослужбовець Сил спеціальних операцій. Прапорщик Збройних сил України.
Мілаш Дмитро Михайлович | |
---|---|
Молодший лейтенант | |
Загальна інформація | |
Народження | 14 січня 1982 (42 роки) Айхал, Якутська АРСР, СРСР |
Громадянство | Україна |
Військова служба | |
Роки служби | з 2013 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | ССО України |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Біографія
ред.Мешканець міста Хмельницький. Футболіст. До 2017 року грав за хмельницьку команду з міні-футболу (футзалу) «Легіон»[1].
Військова служба
ред.З 1 липня 2013 року проходить військову службу за контрактом у 140-му центрі спеціального призначення, військова частина А0661, м. Хмельницький.
У зв'язку з російською збройною агресією проти України у березні 2014 року був направлений в Херсонську область, на адміністративний кордон з окупованим російськими військами Кримом, де у складі групи спецпризначення виконував завдання з охорони важливих об'єктів. 25 березня, в умовах нештатної ситуації, що була пов'язана з ризиком для життя, забезпечив безпеку та збереження здоров'я особового складу.
З липня 2014 року виконує бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей. 8 липня 2014 року у складі розвідувальної групи спеціального призначення брав участь в операції з визволення міста Слов'янськ. 24 липня брав участь у боях біля окупованого міста Первомайськ Луганської області. Особисто здійснював прикриття групи під обстрілом в ході евакуації особового складу, надав першу медичну допомогу важкопораненим військовослужбовцям частини, зумів прикрити групу з пораненими бійцями та вивести з оточення.
Станом на вересень 2017 року — старшина, заступник командира групи спеціального призначення роти спеціального призначення 140 ЦСпП ССО.
Нагороди та відзнаки
ред.- орден Богдана Хмельницького III ступеня (27.11.2014), — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[2];
- орден «За мужність» III ступеня (21.10.2014), — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку[3];
- відзнака Міністерства Оборони України Нагрудний знак «За зразкову службу»;
- відзнака НГШ-ГК ЗСУ Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІ ступеня;
- відзнака НГШ-ГК ЗСУ Нагрудний знак «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня;
- відзнака НГШ-ГК ЗСУ Нагрудний знак «Учасник АТО»;
- Почесна відзнака Хмельницької міської громади «Мужність і відвага» (20.09.2017).
- Медаль «За бездоганну службу III ступеня»[4]
Примітки
ред.- ↑ Дивізіон 5. Заявки команд [Архівовано 7 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // Асоціація міні-футболу (футзалу) Хмельницької області, 17 листопада 2016
- ↑ Указ Президента України від 27 листопада 2014 року № 892/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 21 жовтня 2014 року № 660/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ президента України 324/2021. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 8 вересня 2021.
Джерела
ред.- Про нагородження Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага» // Хмельницька міська рада, 22 вересня 2017.