Мілан Вацлавік
Мілан Вацлавік (словац. Milán Václavík; 28 березня 1928 ― 2 січня 2007) ― генерал-полковник Збройних сил Чехословаччини. Міністр національної оборони Чехословаччини у 1985―1989 роках.
| Мілан Вацлавік | |
 | |
| Народження: |
28 березня 1928 Предміер, Битча, Жилінський край |
|---|---|
| Смерть: |
2007 Табор |
| Країна: | Чехословаччина |
| Освіта: | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Партія: | Комуністична партія Словаччини[d] і Комуністична партія Чехословаччини |
Біографія ред.
Народився 28 березня 1928 року у селі Предміер, округ Жиліна, Словаччина[1][2]. Здобув диплом за спеціальністю інженера. У 1950-х роках отримав направлення на навчання у СРСР і пройшов курси у Військовій академії імені Фрунзе та в Академії Генерального штабу[1].
Кар'єра ред.
Вацлавік працював інженером до 1949 року, коли його призвали в Чехословацьку народну армію. У 1970-х роках обіймав посаду заступника командувача Західного військового округу. Пізніше отримав підвищення до звання генерал-полковника[3]. Служив як перший заступник начальника Генштабу армії з 1983 до 11 січня 1985 року.
Отримав призначення міністром оборони 11 січня 1985 року, змінивши на цій посаді Мартіна Дзуру[4][5]. Вацлавік засідав у кабінеті міністрів під керівництвом прем'єр-міністра Любомира Штроугала за президента Гусака[6]. Вацлавік став членом ЦК Комуністичної партії Чехословаччини невдовзі після його призначення[7]. Зберіг свою посаду в кабінеті міністрів, сформованому прем'єр-міністром Ладиславом Адамецем у жовтні 1988 року[8].
29 листопада 1989 року Федеральні збори зажадали у Вацлавіка відповіді на питання про те, кому підпорядковується армія. Міністр заявив, що вона підпорядковується тим, хто підтримує соціалізм. Позиція Вацлавіка посіяла смуту серед чеських парламентаріїв. Після цього інциденту та через тиск на прем'єр-міністра Адамеца Вацлавіка усунули з посади[9]. 3 грудня 1989 року новим міністром оборони став Мирослав Вацек[10][11].
Подальші роки та смерть ред.
Після своєї відставки Вацлавік втратив весь свій авторитет через його підтримку комуністичного режиму[12]. Його притягнули до кримінальної відповідальності у січні 1996 року разом з іншими найбільшими партійними діячами. Усіх їх було звинувачено у незаконному постачанні поліції[13][14]. У вересні 1996 року президент Вацлав Гавел помилував Вацлавіка через його слабке здоров'я. Помер 2 січня 2007 року.
Примітки ред.
- ↑ а б Milan Vaclavik. Munzinger (нім.). 16 вересня 1985. Архів оригіналу за 3 лютого 2018. Процитовано 17 жовтня 2013.
- ↑ New Czech defense chief. The Spokesman Review. 12 січня 1985. Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 17 жовтня 2013.
- ↑ Jeffrey Simon; Jeffrey Simon. NATO and the Czech and Slovak Republics: A Comparative Study in Civil-military Relations. — Rowman & Littlefield, 2004. — С. 10. — ISBN 978-0-7425-2903-8.
- ↑ Czech Defense Chief Retires. The New York Times. Vienna. 11 січня 1985. Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 17 жовтня 2013.
- ↑ Gen. Martin Dzur, 65; Czechs' Defense Chief. The New York Times. Vienna. 17 січня 1985. Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 7 вересня 2013.
- ↑ Martin Dzur, Czechoslovak Military Chief. Los Angeles Times. Prague. 17 січня 1985. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013.
- ↑ Czechoslovakia Government and Party Control. The Library of Congress Country Studies; CIA World Factbook. 1987-08. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013.
- ↑ Ministers in Czechoslovakia's Government With AM. Associated Press. 12 жовтня 1988. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 17 жовтня 2013.
- ↑ Andrew A. Michta; Andrew A. Michta. East Central Europe after the Warsaw Pact: Security Dilemmas in the 1990s. Архівовано з джерела 14 вересня 2018
– за допомогою Questia (необхідна підписка)(требуется подписка)
- ↑ Miroslav Tuma (2006-09). Relics of Cold War Defence Transformation in the Czech Republic (PDF). Stockholm International Peace Research Institute. Архів оригіналу (Policy Paper No. 14) за 22 квітня 2016. Процитовано 17 жовтня 2013.
- ↑ Czechoslovak ministries. Rulers. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013.
- ↑ Thomas S. Szayna (1992). Civil-military relations and national security thinking in Czechoslovakia (PDF). RAND Corporation. Архів оригіналу (Conference Report) за 22 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013.
- ↑ Katerina Honskusova (18 вересня 1996). Havel pardons terminally ill communist boss. The Prague Post. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013.
- ↑ U.S. Department of State Country Report on Human Rights Practices 1996 - Czech Republic. Refworld. 30 січня 1997. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013.
