Мік Антонів
Мік Антонів (англ. Mick Antoniw; нар. 1 вересня 1954, Редінг) — валійський політик, правник, депутат Національної асамблеї Уельсу з 2011 року.
| Мік Антонів | |
|---|---|
.JPG) | |
| Народився |
1 вересня 1954 (69 років) Редінг |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія |
| Діяльність | політик, правник, соліситор |
| Alma mater | Валійський університетd |
| Знання мов | англійська |
| Посада | Member of the 4th National Assembly for Walesd, Member of the 5th National Assembly for Walesd, Counsel General for Walesd[1], Member of the 6th Seneddd[2] і Counsel General for Walesd[3] |
| Партія | Welsh Labourd і Лейбористська партія |
| Нагороди |
 |
| Сайт | welshlabour.org.uk/assembly-members/mick-antoniw/ |
Біографія ред.
Походить з української родини[4]. Його батько прибув до Великої Британії в результаті пошуку статусу біженця після Другої світової війни[5].
Антонів приїхав до Уельсу, щоб вивчати право в юридичній школі Кардіффа, Університет Уельсу в 1973 році[6]. Був президентом Національної спілки студентів Уельсу з 1977 по 1979 рік.
Кар'єра ред.
До обрання у Національну асамблею Уельсу, був практикуючим адвокатом, спеціалізуючись на тілесних ушкодженнях. Антонів був партнером у Thompsons Solicitors з якими він розпочав свою практику в 1980 році[7]. Є довіреною особою Ради у справах біженців Уельсу[6][7].
Антонів був провідним членом Уельського руху проти апартеїду (WAAM) протягом 1980-х років[8]. У 1981 році він був обраний до Ради округу Південний Гламорган при палаті суду від Лейбористської партії. Був переобраний у 1985 році, але програв в 1989 році.
У 2011 році був обраний до Національної асамблеї Уельсу[9], в 2016 році — переобраний[10].
В червні 2016 року був призначений юрисконсультом у судах Уельсу. Однак він відійшов від цієї ролі в листопаді 2017 року в рамках зміни уряду, його замінив Джеремі Майлз[11].
Антонів володіє українською мовою і використовував свої знання під час зустрічей з українськими чиновниками, включаючи прем'єр-міністра Володимира Гройсмана на міжнародних самітах, таких як Комітет регіонів Європейського Союзу. Він заявив, що є прихильником вступу України до Європейського Союзу, прихильником вступу країни до НАТО, і не підтримує український федералізм[12].
Нагороди ред.
- орден «За заслуги» ІІІ ступеня (23 серпня 2019) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, розвиток міждержавного співробітництва, плідну громадську діяльність[13];
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ http://www.assembly.wales/en/memhome/Pages/MemberProfile.aspx?mid=321
- ↑ https://candidates.democracyclub.org.uk/media/candidates-senedd.c.2021-05-06.csv
- ↑ https://gov.wales/cabinet-members-and-ministers
- ↑ AM's Ukrainian festivities for new year. BBC News (англ.). Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ Williamson, David (3 квітня 2014). Ukrainian-speaking Welsh AM Mick Antoniw stands up for his father's country in Brussels. walesonline. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ а б Mick Antoniw - About Me. web.archive.org. 21 серпня 2011. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ а б Mick Antoniw - Pontypridd. www.webarchive.org.uk. Архів оригіналу за 3 травня 2011. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ Wales Anti-Apartheid Movement Papers, - National Library of Wales Archives and Manuscripts. archives.library.wales. Архів оригіналу за 15 червня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ Shipton, Martin (7 лютого 2013). Labour AM Mick Antoniw accused of blocking employee from attending council meetings. walesonline. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ Owens, David (6 травня 2016). Assembly Election 2016: Labour holds Pontypridd but with a reduced majority. walesonline. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ Williamson, David (3 листопада 2017). The full details of Carwyn Jones' Welsh Government reshuffle. walesonline. Архів оригіналу за 9 серпня 2020. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ Jack Laurenson: Ukraine’s Friend and Foe of the Week | KyivPost — Ukraine's Global Voice. KyivPost. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 19 квітня 2020.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №622/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 19 квітня 2020.