Мікулін Віктор Петрович
| Віктор Петрович Мікулін | |
|---|---|
| Народився | 7 вересня 1960 (63 роки) Свобода, Берегівський район Закарпатська область |
| Місце проживання | Київ |
| Країна |  Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | Військовий інститут Міністерства оборони СРСР |
| Галузь | правознавство |
| Заклад | Ректор Національної академії Служби безпеки України |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор юридичних наук |
| Відомий завдяки: | правознавець |
| Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України | |
Віктор Петрович Мікулін (7 вересня 1960, Закарпатська область) — український науковець. Доктор юридичних наук, професор. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Ректор Національної академії Служби безпеки України (2006[1]-2009).
Біографія
ред.Народився 7 вересня 1960 року в Закарпатській області. У 1988 році закінчив юридичний факультет Військового інституту МО СРСР.
З серпня 1988 року працював суддею військового трибуналу Усурійського гарнізону Приморського краю. З 1992 по 2010 рр. служив в органах Служби безпеки України на оперативно-слідчих посадах. Працював викладачем, завідувачем кафедри, проректором. У 2006–2009 рр. — ректор Національної академії Служби безпеки України. 10 вересня 2010 року Рішенням з'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначений членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.[2]
Від 25 січня 2016 року до 22 липня 2019 р. - заступник голови Закарпатської обласної державної адміністрації[3][4].
Примітки
ред.- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1115/2006 Про призначення В.Мікуліна ректором Національної академії Служби безпеки України. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 8 серпня 2014.
- ↑ Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Архів оригіналу за 13 серпня 2014. Процитовано 8 серпня 2014.
- ↑ Посаду заступника голови Закарпатської ОДА обійняв екс-ректор Академії СБУ, звільнений за смертельну аварію // http://zakarpattya.net.ua. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 9 липня 2016.
- ↑ Москаль "оброс" двумя заместителями-СБУшниками. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 9 липня 2016.