Міа Лерер

американська архітекторка

Міа Лерер — американська архітекторка, дизайнерка ландшафту та викладачка архітектури, що народилася в Сальвадорі.

Міа Лерер
Народилася 1953
Діяльність архітекторка, ландшафтна архітекторка
Alma mater Гарвардська вища школа дизайнуd
Заклад Університет Південної Каліфорнії

Кар'єра ред.

У юності Лерер надихали її батьки та робота, яку вони виконували у своїй громаді. Це викликало її інтерес до зовнішнього середовища

Під час навчання Лерер вивчала роботу архітектора ландшафту Фредеріка Лоу Олмстеда[1]. Вона здобула бакалаврський ступінь Університету Тафтса з екологічного дизайну та магістерський ступінь з ландшафтної архітектури[2] в Гарвардському університеті.  Лерер —одна з перших фахівців, яка об'єднує обидва ступені для розробки стійкого ландшафту.

Засновниця та президентка фірми ландшафтної архітектури Mia Lehrer + Associates[3] в Лос-Анджелесі, штат Каліфорнія

Її проривом в громадській роботі стала робота над генеральним планом водосховища Срібне озеро[en]. До відомих проєктів Лерер належать Annenberg Community Beach House[en], відновлення набережної Сан-Педро, та площею 3,5 акрів відкритого типу садів для природно-історичного музею Лос Анджелеса. Вона спроєктувала парк Віста Гермоса, який став першим новим громадським парком у центрі Лос-Анджелеса за 100 років. Лерер займалася проєктуванням та будівництвом складних великомасштабних інфраструктурних проєктів. Була головною авторкою проєкту[4] «реконструкції річки Лос-Анджелес» у 2007 році та співпрацювала з підрозділом інженерних військ США, Лос-Анджелес. У 2010 році названа членом Американського товариства ландшафтних архітекторів[en].

25 червня 2014 року призначена президентом Обамою на чотирирічний термін в Комісії образотворчого мистецтв США.

Міа Лерер виграла конкурс на розробку Парку FaB на вулиці First та Broadway в Лос-Анджелесі. Її проєкт був серед чотирьох фіналістів.

У 2015 році Лерер виступила однією з шести обраних членів комітету премії Руді Брунера[5] за розвиток міста.

Лерер є викладачкою у Школі архітектури Університету Південної Каліфорнії.

Нагороди ред.

  • Заслужена премія за інституційний дизайн від Американського товариства ландшафтних архітекторів, Південна Каліфорнія, — за дизайн Північного саду в природно-історичного Музеї.
  • Фестиваль дизайну в Лос-Анджелесі «Нагорода ICON в 2015 році».
  • ASLA 2009 Professional Awards — Нагорода за почесне звання категорії аналізу та планування категорії — за Лос-Анджелеський генеральний план оживлення річок, Лос-Анджелес, штат Каліфорнія.

Проєкти ред.

  • Ісихара Парк[6] та удосконалення пляжу, Санта-Моніка, CA (2017).
  • Los Angeles River Greenway[7] and Bike Path, Los Angeles, CA (у стадії розробки).
  • Відновлення річки Лос-Анджелес, Лос-Анджелес, Каліфорнія.
  • Water + Life Museum and Campu[8]s, Хемет, штат Каліфорнія.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Administrator, Olmsted Parks. Frederick Law Olmsted Sr. - National Association for Olmsted Parks. www.olmsted.org (en-gb) . Архів оригіналу за 1 березня 2018. Процитовано 11 грудня 2017.
  2. Biography in Context - Document. ic.galegroup.com (англ.). Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 11 грудня 2017.
  3. d.o.o., Promotim. Working / Mia Lehrer + Associates Office. LehrerArchitects.com (англ.). Архів оригіналу за 10 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2017.
  4. Can Anyone Win in Architecture Criticism? An Appeal for a "New Sincerity". ArchDaily (амер.). 9 листопада 2015. Архів оригіналу за 14 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2017.
  5. Call for Entries: $50,000 Award for Urban Excellence. Rudy Bruner Award (амер.). Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2017.
  6. Ishihara Park: Project Details. Santa Monica Parks + Beach Improvements (амер.). Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 11 грудня 2017.
  7. Multiple firms to design 12-mile long Los Angeles River bike path - Archpaper.com. archpaper.com (амер.). Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 11 грудня 2017.
  8. d.o.o., Promotim. Sustainability / Water + Life Museum and Campus. LehrerArchitects.com (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2017. Процитовано 11 грудня 2017.

Посилання ред.