Мупіроцин
Мупіроцин — природний антибіотик, що є похідним моноксикарболової кислоти, для місцевого застосування[1]. Вироблення препарату передбачає використання продуктів життєдіяльності Pseudomonas fluorescens[2], та уперше виділений в лабораторії британської компанії «Beecham».
 | |
|---|---|
Мупіроцин
| |
| Систематизована назва за IUPAC | |
| 9-[(E)-4-[(2S,3R,4R,5S)-3,4-dihydroxy-5-[[(2S,3S)-3- [(2S,3S)-3-hydroxybutan-2-yl]oxiran-2-yl]methyl] oxan-2-yl]-3-methylbut-2-enoyl]oxynonanoic acid | |
| Класифікація | |
| ATC-код | D06 |
| PubChem | |
| CAS | |
| DrugBank | DB00410 |
| Хімічна структура | |
| Формула | C26H44O9 |
| Мол. маса | 500,622 г/моль |
| Фармакокінетика | |
| Біодоступність | 0,24-5,1% |
| Метаболізм | Шкіра |
| Період напіввиведення | НД |
| Екскреція | Нирки |
| Реєстрація лікарського засобу в Україні | |
| Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата | БАКТРОБАН, «Глаксо Оперейшен ЮК Лімітед»,Велика Британія UA/4019/03/01 07.10.2010-07/10/2015 |
Фармакологічні властивості
ред.Мупіроцин — природний антибіотик, що є похідним моноксикарболової кислоти, обмеженого спектру дії. Препарат має як бактерицидну, так і бактеріостатичну дію, що залежить від концентрації антибіотику. Механізм дії мупіроцину полягає у пригніченні ферменту ізолейцил-трансфер-РНК-синтетази, в результаті чого порушується синтез РНК та білків у бактеріальних клітинах, і в меншій ступені — порушується синтез ДНК та пригнічується синтез клітинної стінки бактерій. До препарату чутливі стафілококи, стрептококи, Haemophilus influenzae, Escherichia coli. Нечутливими до препарату є більшість грамнегативних мікроорганізмів, анаеробні мікроорганізми, а також представники нормальної мікрофлори шкіри. Препарат застосовується виключно місцево, нанесенням на пошкоджені ділянки шкіри або інтраназально. Мупіроцин практично не всмоктується із непошкодженої шкіри, системне всмоктування становить 0,24 % для непошкодженої шкіри та 1,2-5,1 % при інтраназальному застосуванні. Препарат створює високі концентрації в поверхневих шарах шкіри. Мупіроцин метаболізується в шкірі з утворенням неактивного метаболіту — монієвої кислоти. Виводиться препарат з організму з сечею у вигляді метаболітів, при печінковій та нирковій недостатності не відбувається порушення виведення мупіроцину.
Показання до застосування
ред.| Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад! Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря. |
Мупіроцин застосовується при місцевому лікуванні бактеріальних ускладнень при травматичних ураженнях шкіри, інфекціях шкіри (фурункульозі, фолікуліті, імпетиго, бешисі, трофічних виразках), зовнішньому отиті, інтраназальному бактеріоносійстві стафілококів.[1]
Побічна дія
ред.При застосуванні мупіроцину можливі наступні побічні ефекти:[1] часто (1—10 %) при нашкірному застосуванні кропив'янка, свербіж шкіри, гіперемія шкіри, висипання на шкірі, припікання шкіри, сухість шкіри, екзема% дуже рідко (при інтраназальному застосуванні та системному всмоктуванні препарату) головний біль, запаморочення, нудота, біль в животі, стоматит, кашель, задишка, біль у вухах, риніт, фарингіт.
Протипокази
ред.Мупіроцин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату. З обережністю застосовується під час вагітності та годування грудьми.[1]
Форми випуску
ред.Мупіроцин випускається у вигляді 2 % крему для зовнішнього застосування по 15 г та 2 % мазі для інтраназального застосування по 3 г.
Примітки
ред.- ↑ а б в г МУПІРОЦИН (MUPIROCINUM) Діюча речовина
- ↑ Fuller AT, Mellows G, Woolford M, Banks GT, Barrow KD, Chain EB (Грудень 1971). Pseudomonic acid: an antibiotic produced by Pseudomonas fluorescens. Nature. 234 (5329): 416—7. doi:10.1038/234416a0. PMID 5003547.
Посилання
ред.- МУПІРОЦИН [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.] // ФЕ
- Мупіроцин на сайті mozdocs.kiev.ua [Архівовано 1 березня 2014 у Wayback Machine.]
- (рос.)Мупироцин (Mupirocin): инструкция, применение и формула[Архівовано 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Мупироцин(рос.)[недоступне посилання з липня 2019]