Музей Ремера-Пеліцеуса (Гільдесгайм)

Музей Ремера-Пеліцеуса Гільдесгайм
нім. Roemer- und Pelizaeus-Museum, Bibliothek
52°08′57″ пн. ш. 9°56′38″ сх. д. / 52.14932680558332834° пн. ш. 9.94415050002777612° сх. д. / 52.14932680558332834; 9.94415050002777612Координати: 52°08′57″ пн. ш. 9°56′38″ сх. д. / 52.14932680558332834° пн. ш. 9.94415050002777612° сх. д. / 52.14932680558332834; 9.94415050002777612
Тип історичний музей
Назва на честь Hermann Roemerd і Wilhelm Pelizaeusd
Країна  Німеччина
Розташування Гільдесгайм, Німеччина
Адреса 31134 Am Steine 1/2, 31134 Hildesheim[1]
Засновано 1844
Відкрито 1844
Директор Шерон Амент (нім. Regine Schulz)
Куратор Bettina Schmitzd
Сайт www.rpmuseum.de
Музей Ремера-Пеліцеуса (Гільдесгайм). Карта розташування: Німеччина
Музей Ремера-Пеліцеуса (Гільдесгайм)
Музей Ремера-Пеліцеуса (Гільдесгайм) (Німеччина)
Мапа

CMNS: Музей Ремера-Пеліцеуса у Вікісховищі

Музей Ремера-Пеліцеуса Гільдесгайм (нім. Roemer- und Pelizaeus-Museum Hildesheim) — це музей в Гільдесгаймі, Німеччина, переважно присвячений мистецтву Стародавнього Єгипту and Стародавнього Перу. Музей також містить другу за розміром в Європі колекцію китайської порцеляни. Крім того, музей володіє колекціями з природничої історії (більше 300 000 об'єктів), етнології, декоративно-прикладного мистецтва, малюнків і принтів, місцевої історії, мистецтва і археології. Крім постійних виставок, музей проводить тимчасові виставки з інших археологічних та сучасних тематик.

Сучасний музей є результатом об'єднання музею Ремера, заснованого 1844 року (та названого за прізвищем одного з засновників — Германа Ремера (нім. Herrmann Roemer)), та музею Пеліцеуса, заснованого 1911 року, який містив приватну колекцію єгипетських старожитностей Вільгельма Пеліцеуса (нім. Wilhelm Pelizaeus).

В 2000 році попередня будівля музею, побудована 1950-ті, буда замінена новою, що значно збільшило виставковий простір.

Музей перебуває під управлінням «Roemer- und Pelizaeus-Museum Hildesheim GmbH», єдиним акціонером якого є місто Гільдесгайм.

Історія ред.

Музей Ремера Гільдесгайм був заснований 1844 року об'єднанням громадян, серед яких був юрист, сенатор та геолог Герман Ремер. Торговець, банкір та консул Вільгельм Пеліцеус, який прожив у Каїрі бл.40 років, в 1907 році передав свою колекцію єгипетських знахідок рідному місту. 29 липня 1911 року відкрився Музей Пеліцеуса.

Староєгипетська колекція музею Ремера-Пеліцеуса налічує сьогодні бл. 9 000 об'єктів з усіх епох, від додинастичного Єгипту до римських та християнських часів в Єгипті, охоплюючи період часу більше 5 000 років. Найбільший та найважливіший наголос колекція робить на об'єктах Стародавнього царства (бл. 2707—2170 до н. е.), які майже без винятку походять з поховань в та довкола пірамід Гізи. Таким чином, поруч з єгипетськими музеями в Бостоні та Каїрі, музей належить до найважливіших місць, де можна побачити свідоцтва з періоду пірамід.

На початку 19-го ст. музей користувався мистецтвом фірми Metallkunst Herrenhausen для виготовлення замінників для відсутніх або пошкоджених частини староєгипетської колекції.[2] Так, статуя Хеміуну (ймовірного архітектора Великої Піраміди) отримала голову.

Єгипетська колекція містить багато цінних експонатів; до них наприклад належать стели з періоду Рамзесів (19-20 династія, 13 ст. до н. е.), на яких показано поклоніння Рамсесу II у вигляді його статуї, а також культова каплиця поклоніння богу Осірісу у вигляді павіана з розкопок у селищі Туна ель-Гебель (бл. 300 до н. е.).

Колекції та сам музей на початку 20-го ст. були передані місту.

Колекція китайської порцеляни була передана музею 1927 року після смерті Ернста Олмера.

З 1992 року в музеї перебуває колекція зі 150 картин та значної частини графічних робіт художниці Вальтрауте Маке-Брюггеманн нім. Waltraute Macke-Brüggemann.

В 1998—2000 роках за допомогою міських ініціатив та об'єднань була зведена нова будівля музею. Одночасно з будівництвом, музей було виведено з прямого управління міської ради, щоб він міг діяти більш незалежно. З 2000 року він діє як gGmbH (особливий тип суспільного ТОВ згідно з німецькими законами), але продовжує отримувати щорічний фінансовий грант від міста Гільдесгайм. Оскільки будівництво нової будівлі здійснювалось на місці старої, окремі предмети староєгипетської колекції були передані на тимчасові виставки у Америці та Азії.

Крім своїх постійних колекцій музей також відомий цікавими тимчасовими виставками, у тому числі завдяки своїй науковій репутації він включений до маршруту багатьох міжнародних виставок.

Директори ред.

  • Отто Рубенсон (1907—1914)
  • Гюнтер Редер (1915—1945)
  • Ганс Кайзер (1945—1974)
  • Арне Еггбрехт (1974—2000)
  • Елені Вассіліка (2000—2005)
  • Катя Лембке (2005—2011)
  • Регіне Шульц (з 2011)

Напрямки колекцій ред.

  • Стародавній Єгипет з наголосом на: Стародавнє царство, стели з Горбайту
  • Стародавнє Перу
  • Природнича історія
  • Азія
  • Етнологічні колекції відповідають напрямкам досліджень: наголос на островах південного Тихого океану та Африці
  • колекція картин регіональних митців 19-го сторіччя та сучасності, наприклад Вальтрауте Маке-Брюггеманн
  • історія міста, виставлена у Кнохенхауерамтхауз (нім. Knochenhaueramtshaus) — історичному фахверковому будинку купецької гільдії м'ясників
  • у володінні музею перебувають одні з найстаріших великоформатних фотографій серії Hildesheim-Ansichten (види Гільдесгайму), яку біли зняті гамбурзьким фотографом Георгом Коппманном на Різдво 1871 року та видані у видавництві Gerstenberg Verlag.[3]
  • малюнки та принти
  • «Музей відчуттів. Відчути історію культури та геології без бар'єрів!»
    • Метою нової тривалої виставки є свобода без бар'єрів для всіх; концепція передбачає інсталяції, які легко використовувати, вільний доступ до об'єктів, спеціальна система аудіогідів та гідів, тексти великим шрифтом та Брайлем та монітори з інформацією мовою жестів.

Галерея ред.

Тимчасові виставки ред.

  • 2013: «Інші світи. Невидима сторона речей»
  • 2012: «Влада тоги. Мода в римській імперії»
  • 2011: «Вільгельм Пеліцеус — торговець, колекціонер, засновник музею»
  • 2011: «Гіза — у підніжжя Великої Піраміди»
    • Виставка про розкопки Георга Штейндорффа та Германа Юнкера на плато Гізи. Вільгельм Пеліцеус фінансував ті розкопки і внаслідок розподілу знахідок (відповідно тогочасного законодавства Єгипту) отримав різні предмети. Були показані знахідки з 4-х розкопок, які через 100 років після відкриття були показані в початковому контексті. Для виставки були отримані в оренду окремі предмети з Лейпцига, Мюнхена та Єгипетського музею в Каїрі та інших.
  • 2010: «Кіпр — острів Афродити»
    • Були показані більше 200 експонатів з колекцій кіпрського мистецтва, з них 116 надала Республіка Кіпр, серед яких була і відома пізньоелінська статуя Афродити, яку підняли водолази з дна моря біля Неа Пафосу. Вона вперше демонструвалась у Німеччині. Інші експонати були отримані з Лувру та німецьких колекцій кіпрського мистецтва.
  • 2008—2009: «Рай південних морів. Міф та реальність»
  • 2007—2008: «Майя. Королі джунглів»
  • 2006—2007: «Краса в Стародавньому Єгипті. Пошук досконалості»
  • 2006: «Культ м'яча: по слідах футболу»
  • 2006: «Playmobil. Відкрий світ»
  • 2005—2006: «Європа та Єгипет. Культурні зіткнення від греків до Вінкельманна»
  • 2005: «З зібрання замку Чіддінгстоун. Фараони — будди — самураї»
  • 2004: «Шедеври єгипетського мистецтва. Скарби з музею Маєрса в Ітонськийому коледжі»
  • 2003—2004: «Поза Великим китайським муром. Стародавня бронза азійських степових народів з фондів „Arthur M. Sackler Foundation“, Нью-Йорк»
  • 2003: «Пласідо Сулоага. Іспанські скарби з колекції Нассера Калілі, Лондон»
  • 2002—2003: «Наполеон Бонапарт — цар Олександр I. Епоха двох імператорів»
  • 1999: «Льодовиковий період. Великі пригоди підкорення природи»
  • 1998: «Джеймс Бонд. Актори та шпигун»
  • 1995: «Затонулі королівська Індонезії»
  • 1994: «Китай, колиска світової культури. 5000 років винаходів та відкриттів»
  • 1994: «Таємнича стара Мексика. Мистецтво ацтеків»
  • 1993: «Динозаври»
  • 1992: «Світ майя. Археологічні скарби трьох тисячоліть»
  • 1990—1991: «Єгипет — пошуки безсмертя»
    • оскільки в музею було дуже мало виставкового місця, відкритою для публіки могла бути лише невелика частина колекції. Час від часу постійну виставку доповнювали тимчасові. З запасників музею були обрані артефакти щодо різних уявлень єгиптян про безсмертя та культи мертвих. Всього було включено 38 об'єктів (деякі складалися з багатьох частин), серед них мумії, маски мумій, саркофаги та труни, амулети, надгробки, фігури Ушебті, канопи, зображення богів смерті у різних формах та Книга мертвих.
  • 1988: «Албанія. Скарби з країни скіпетарів (албанців)»
  • 1986: «Слава і падіння старої Мексики. Ацтеки та їх попередники»
  • 1979: «Боги та фараони»
  • 1978: «Шумер, Ассирія, Вавилон. 7000 років культури та мистецтва між Євфратом та Тигром»

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Hans Kayser: Die ägyptischen Altertümer im Roemer-Pelizaeus-Museum in Hildesheim. Gerstenberg, Hildesheim 1973.
  • Manfred Boetzkes (Hrsg.): Welten in Vitrinen. Die Sammlungen des Römer-Museums in Hildesheim. Faksimile des Sammlungsführers von 1914. Römer-Museum, Hildesheim 1994, [1] [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.].
  • Maike Kozok: Vom Kloster zum Museum - Studien zur Baugeschichte des Roemer- und Pelizaeus-Museums in Hildesheim. Gerstenberg, Hildesheim 2008, ISBN 978-3-8067-8713-9.
  • Das Alte Ägypten in Hildesheim.
    • Bd. 1: Martin von Falck, Bettina Schmitz: Das Alte Reich. Ägypten von den Anfängen zur Hochkultur. von Zabern, Mainz 2009, ISBN 978-3-8053-4073-1.
    • Bd. 2: Martin von Falck, Katja Lembke, Britta Rabe: Das Leben am Nil und der Alltag im alten Ägypten. von Zabern, Mainz 2011, ISBN 978-3-8053-4285-8.
  • Die ganze Welt in Hildesheim. Die Ethnologische Sammlung des Roemer- und Pelizaeus-Museums Hildesheim. In: Gundolf Krüger, Ulrich Menter, Jutta Steffen-Schrade (Hrsg.): TABU?! Verborgene Kräfte — Geheimes Wissen. Imhof, September 2012, ISBN 3-86568-864-0, S. 108—113 und zahlreiche Abbildungen aus dem Museumsbestand.

Примітки ред.

  1. ISIL- und Sigeladressen mit Koordinaten ausgestattetДержавна бібліотека в Берліні, 2016.
  2. Günther Roeder: Ägyptische Bronzewerke im Pelizaeus-Museum. Augustin, Glückstadt/ Hamburg/ New York 1937 In: Wissenschaftliche Veröffentlichung. Pelizaeus-Museum zu Hildesheim, teilweise online [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.].
  3. Ludwig Hoerner: Photographie und Photographen in Hannover und Hildesheim. Festschrift zum 150jährigen Geburtstag der Photographie. Herausgegeben von den Photographen-Innungen Hannover und Hildesheim, hergestellt im Berufsförderungswerk Bad Pyrmont in den Ausbildungsberufen Schriftsatz, Reprofotographie, Druckformherstellung, Flachdruck und Buchbinder im Rahmen der Umschulung, 1989, S. 76.