Садід ед-Дін Мохаммед бен Мохаммед Ауфі Бухараї (1172/1177—1233/1243) — перський історик, філолог з Бухари, автор найстарішої антології-тазкіре перських поетів «Любаб аль-альбаб» («Серце сердець»).
Ця робота містить короткі відомості про поетів і є важливим джерелом для вивчення їх творчості. 1223 року Садід ед-Дін Ауфі перевів з арабської мови відомий твір ат-Танухі «Радість за складністю» («Аль-Фарадж бад аш-шідда»). У 1228 році він склав прозову збірку «Збори оповідань і світочі переказів» («Джаваме уль-хека ве лав ур-Рева»), в якому міститься понад 2 тис. коротких оповідань головним чином історичного характеру.

Мохаммед Ауфі
Народився 1171[1]
Бухара, Бухарський емірат[d]
Помер 1242[1]
Делі, Делійський султанат
Громадянство
(підданство)
Іран
Діяльність історик, науковець, письменник
Конфесія іслам

ПриміткиРедагувати

  1. а б Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

ПосиланняРедагувати