Мохамед Амін (фотожурналіст)
Мохамед «Мо» Амін (англ. Mohamed Amin; 29 серпня 1943 — 23 листопада 1996) — кенійський фотожурналіст.
| Мохамед Амін | |
|---|---|
| Народився |
29 серпня 1943[1] Найробі, Британська імперія |
| Помер |
23 листопада 1996[1] (53 роки) море ·авіакатастрофа |
| Країна |
 Кенія |
| Діяльність | фотограф, журналіст, фотокореспондент |
| Знання мов | англійська |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 2350919 |
Фотографії Аміна разом із повідомленням Майкла Буерка про голод в Ефіопії 1984 року привернули увагу міжнародної кризи і врешті-решт допомогли запустити благодійну хвилю, яка спричинила концерти Live Aid.
Амін загинув у листопаді 1996 р., коли його рейс Ефіопських авіаліній рейсом 961 був викрадений та врізався в океан поблизу Гранде Комор.
Життя і робота ред.
Амін народився 29 серпня 1943 року в Істлі, Найробі. У школі він розвинув інтерес до фотографії.[2]
Він заснував компанію Camerapix в 1963 році в Дар-ес-Саламі і через три роки переїхав до міста Найробі. Протягом 1970-х років він став одним з найбільш надійних африканських фотографів новин[2] повідомляв про війни та перевороти по всьому континенту, і його знімки часто використовували західні ЗМІ. Найбільш впливовий момент Аміна настав, коли його фотографії разом з повідомленням Майкла Буерка про голод в Ефіопії 1984 року привернули увагу міжнародної кризи до кінця і допомогли розпочати благодійну хвилю, яка спричинила концерти Live Aid.
Окрім голоду Ефіопії, він створив ексклюзивні фотографії падіння Іді Аміна та Менгісту Хайле Маріам, і був автором численних книг, серед яких «Подорож по Пакистану», «Паломництво до Мекки», а також висвітлював різні теми, як дивовижна природа Східної Африки та Угандинська залізниця. Амін також опублікував випуски Selamta, журналу Ethiopian Airlines.[3]
Амін був активним не лише в Африці, а й на Близькому Сході. Він охопив палестинське повстання Чорного вересня, щоб захопити контроль над Йорданією у вересні 1970 року.
У 1991 році Амін втратив ліву руку під час вибуху звалища боєприпасів в Ефіопії під час громадянської війни в Ефіопії.[4]
Смерть ред.
23 листопада 1996 року Амін сів на рейс 961 Ethiopian Airlines, коли 61-річний Брайан Тетлі, колега, який написав текст для книг про фотографії Аміна, поїхав до Найробі після відрядження до Ефіопії. Викрадачі штурмували кабіну ET-AIZ, ефіопської авіакомпанії Boeing B767-260ER і змусили пілота Леула Абате летіти на схід над Індійським океаном. Амін намагався згуртувати пасажирів для нападу на викрадачів і зіткнувся з викрадачами, намагаючись зупинити сценарій. У ET-AIZ закінчилося паливо, і Абате скерував літак на узбережжя Коморських островів. ET-AIZ розірвався на шматки, і коли Амін стояв, його тіло вдарило в стіну літака, спричинивши його смерть. Йому було 53.[4][5] Тетлі також не пережив краху.[6]
Посилання ред.
- Mohamed Amin Foundation
- «Milestones [Архівовано 6 листопада 2010 у Wayback Machine.] on December 9, 1996 of Time — Announcement of deaths of Mohamed Amin and Brian Tetley
- INSIDE AFRICA: At the Movies.» (Archive) CNN. February 24, 2007. — interview transcripts, discussing Mohamed Amin and Mo & Me
- Mo & Me [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] — Al Jazeera
- Мохамед Амін на сайті IMDb (англ.)
Примітки ред.
- ↑ а б в SNAC — 2010.
- ↑ а б Episode One, Mo & Me
- ↑ Episode Seven, Mo & Me: Part 1 на YouTube, Part 2 на YouTube
- ↑ а б «Mohamed Amin, 53, Camera Eye During the Famine in Ethiopia [Архівовано 26 грудня 2007 у Wayback Machine.].» The New York Times. November 26, 1996.
- ↑ «Ocean Landing» or «African Hijack, „ Mayday
- ↑ “Milestones [Архівовано 6 листопада 2010 у Wayback Machine.].» Time. Monday 9 December 1996. Retrieved on 15 February 2010.
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |