Механізований полк
Механізо́ваний полк[1] (мп) — загальновійськова частина, основна тактична та адміністративно-господарська одиниця в сучасних сухопутних військах, що існує в складі багатьох збройних сил країн, яка призначена для ведення бойових дій на сухопутному ТВД у складі дивізії або бригади. У ряді випадків механізований полк може діяти і самостійно (на ізольованому напрямку, в особливих умовах, наприклад в горах, пустелях, а також в тактичному повітряному і морському десантах та ін.).
Історія ред.
Вперше мотострілецькі полки в Збройних силах СРСР були створені в 1939 році. На початку німецько-радянської війни входили до складу танкових, мотострілецьких і моторизованих дивізій, а окремі мотострілецькі полки — безпосередньо в загальновійськових армій або фронтів. В ході війни велика частина мотострілецьких полків була переформована на стрілецькі полки, окремі мотострілецькі та механізовані бригади.
У 1956–1957 у зв'язку з реорганізацією стрілецьких і механізованих дивізій знову були створені мотострілецькі полки. До їх складу увійшли підрозділи мотострілецьких, танкових військ і артилерії, спеціальних військ, бойового забезпечення і тилу. Це підвищило тактичну самостійність мотострілецьких полків.
Після 1957 організаційно-штатна структура і озброєння полку зазнали низку змін. Механізований полк 21 століття має на озброєнні танки і артилерію, протитанкові керовані ракети і зенітно-артилерійські комплекси, різні спеціальні машини, що дозволяє йому успішно вести бойові дії в будь-який час року і доби, при всякій погоді і на різній місцевості. Володіючи потужним вогнем, високої рухливістю, ударною силою і стійкістю від дії зброї масового ураження, механізований полк виконує важливі завдання по безпосередньому розгрому військ противника на полі бою. Він здатний завдавати противникові рішучої поразки в наступі, вести зустрічний бій, проривати підготовлену оборону, стрімко розвивати наступ на велику глибину, захоплювати вигідні рубежі і об'єкти, форсувати з ходу водні перешкоди, долати різні загородження, а також створювати в короткий термін активну і стійку оборону. Залежно від обстановки підрозділи полку ведуть бойові дії в пішому строю або на БТР (БМП).
Структура ред.
- управління (штаб)
- 1-й механізований батальйон
- 2-й механізований батальйон
- 3-й механізований батальйон
- танковий батальйон
- артилерійський дивізіон
- зенітно-ракетний дивізіон[2][3]. Озброєння: ЗСУ-23-4 «Шилка», Стріла-10, ЗУ-23-2
- протитанкова батарея
- розвідувальна рота
- рота зв'язку
У другій половині 80-х років у групах військ Радянського Союзу за кордоном, також відпрацьовувалося переведення полків і дивізій на структуру 2*2 танкових та піхотних підрозділів.
Галерея ред.
Емблеми механізованих полків деяких країн світу
-
300-й окремий гвардійський механізований Будапештський полк -
59-й механізований полк (США) -
Відзнака 5-ого механізованого полку Війська Польського -
Відзнака 73-ого механізованого полку Війська Польського -
Відзнака 65-ого полку Збройних сил Франції
| Менше формування Механізований батальйон |
Механізований полк | Більше формування Механізована бригада |
Див. також ред.
Джерела ред.
- Радянська військова енциклопедія. «ЛИНИЯ—ОБЪЕКТОВАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 5. — С. 437. — ISBN 00101-134. (рос.)
Примітки ред.
- ↑ Також мотострілецький полк,
мотопіхотний полк
моторизований полк - ↑ Мой Мир. Зенитный дивизион в/ч 86841[недоступне посилання з грудня 2018]
- ↑ Мой Мир. ЗРАдн 265 гв. МСП 48-й Ропшинской