Москвін Станіслав Костянтинович

театральний актор

Станісла́в Костянти́нович Москві́н (27 серпня 1961(19610827), Торез, нині Чистякове Донецької області) — український актор театру, кіно та дубляжу. Член НСТДУ (1986), народний артист України (2015)[1].

Станіслав Москвін
Народився27 серпня 1961(1961-08-27) (63 роки)
Торез, Донецька область
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьактор театру, кіно та дубляжу
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
ЗакладНаціональний академічний драматичний театр імені Лесі Українки
НагородиНародний артист України
IMDbID 6552479

Життєпис

ред.

Народився 27 серпня 1961 року у місті Чистякове Донецької області.

У 1983 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.

У 1983—1998 роках та з 2000 року до 2022 — актор Національного театру російської драми імені Лесі Українки.

У 1998—2000 роках був актором Одеського російського драматичного театру.

Займався дубляжем і озвученням фільмів та серіалів російською мовою.

З 2022 року, з початком російського вторгнення в Україну, залишив театр імені Лесі Українки та переїхав до Праги, де влаштувався до театру на Виноградах за особистим запрошенням актора та директора театру Томаша Тепфера. У театрі, окрім ролей, викладає акторську майстерність українським студентам-біженцям[2][3].

Ролі в театрі

ред.
  • Агіс, друг дому Ферекіса («Потрібен брехун!» Дімітріса Псафаса)
  • Валентин («Валентинів день» І. Вирипаєва)
  • Василь Семенович Кузовкін («Нахлібник» І. Тургенєва)
  • Глумов («Шалені гроші» О. Островського)
  • Грябов («Дрібниці життя» за А. Чеховим)
  • Гусятников («У цьому милому старому домі» О. Арбузова)
  • Дінкель (або Дінкельбах) («Фальшива нота» Дідьє Карона)
  • Джейкоб Фрідленд («Оголена зі скрипкою» Ноела Пірса Коуарда)
  • Дядько Васа («Пані міністерша» Браніслава Нушича)
  • Лікар («Янголятко, або Сексуальні неврози наших батьків»)
  • Міллер («Підступність і кохання» Ф. Шіллера)
  • Карналь в молодості («Межа спокою» П. Загребельного)
  • Кирило Леньков («Переможниця» О. Арбузова)
  • Робер, друг («Сімейна вечеря» Марка Камолетті)
  • Роні («№ 13 (Шалена ніч, або Одруження Пігдена)» Рея Куні)

Ролі в кіно

ред.
  • 1995 — Серж Ломазіді («Острів любові» реж. О. Бійми)
  • 2008 — Максим («Тато напрокат» реж. А. Литвиненка)
  • 2012 — Пальшин («Джамайка» реж. І. Забари, О. Масленникова)
  • 2012 — В епізоді («Остання роль Рити» реж. А. Григор'єва)
  • 2013 — Ілля Мойсейович («Політ життя» реж. М. Михайлова)
  • 2013 — Лівашов («Подвійне життя» реж. Д. Лактіонова)
  • 2014 — Семенов («Дім з ліліями» реж. В. Краснопольського, В. Ускова)
  • 2016 — Володимир Федорович («Вирок ідеальної пари» реж. Р. Бортка)

Примітки

ред.

Джерела

ред.