Морі Оґай (яп. 森 鷗外, 17 лютого 1862 року — 8 липня 1922 року) – японський письменник, генерал-лейтенант військово-медичної служби, медичний хірург, історик, критик та перекладач. Перший президент Імперської академії мистецтв (1919–1922, зараз Японська академія мистецтв).

Морі Оґай
яп. 森 鷗外
Ім'я при народженніяп. 森 林太郎
Народився17 лютого 1862(1862-02-17)
Цувано
Помер8 липня 1922(1922-07-08) (60 років)
Токіо, Японія
·інфекційне захворювання
ПохованняKōfuku-jid, Zenrin Templed і Монастир Йомей
ГромадянствоNuvola_Japan_flag Японія
Діяльністьпрозаїк, поет, літературний критик, перекладач
Alma materТокійський університет
Знання мовяпонська[1]
ЗакладУніверситет Кейо
УчасникЯпонсько-цінська війна і Російсько-японська війна
Роки активностіз 1882
Magnum opusThe Dancing Girld, Q11260464?, Vita Sexualisd, Seinend, Q11514591?, The Wild Geesed, Q17224376?, The Abe Familyd, Q17226953?, Управитель Сансьо, Q11515556?, Takasebuned, Q11574776?, Q11260514?, Yokohama City Songd і municipal anthem of Hamamatsud
Військове званнягенерал
БатькоShizuyasu Morid
РодичіAkamatsu Noriyoshid
Брати, сестриTakeji Mikid і Koganei Kimikod
У шлюбі зMori Shiged і Toshiko Akamatsud
ДітиOto Morid, Mori Marid, Annu Koborid і Rui Morid
НагородиJPN_Kyokujitsu-sho_1Class_BAR
IMDbID 0605286

Біографія

ред.

Народився у селищі Цувано на острові Хонсю. Справжнє ім‘я Оґая – Рінтаро. Син лікаря з класу аристократичних воїнів (самураїв[2]), оскільки за традицією старший син мав обрати таку ж професію, як батько, Морі Оґай вивчав медицину спочатку в Токіо, а з 1884 по 1888 рік – у Німеччині. Свій вільний час приділяв літературі. Як військовий медик[3] Морі брав участь у Японо-китайській війні 1894–1895 рр.[4] та у війні з Росією у 1904–1905 рр.[5] Провів три роки на південному заході Японії (1899–1902), де вивчав історичні хроніки та біографії діячів минулого. У відставку Морі Оґай[6] пішов у званні генерал-лейтенанта військово-медичної служби.

Творчість

ред.

У 1890 році він опублікував оповідання «Майхіме» («Дівчина, що танцює») – розповідь, що ґрунтується на його власному досвіді нещасливого кохання між німецькою дівчиною та японським студентом у Берліні. Це започаткувало моду на автобіографічні одкровення серед японських письменників. Найпопулярніший роман Оґая «Дикий гусак» — це історія неоголошеного кохання коханки лихваря до студента-медика, який щодня проходить повз її будинок. Також велику роль у творчості письменника відіграють історичні повісті. Цікавим є твір «Сім'я Абе». Тут автор докладно описує жорстокі звичаї японського феодалізму.

Літературні критики назвали Оґая фундатором романтизму в японській літературі XIX століття. Молодий письменник критикував реалістичний напрям у мистецтві. У 1889 році Морі заснував журнал "Дамба", в якому пропагувалися естетичні принципи романтизму.

Крім того, у творах молодий письменник часто порушував проблеми співвідношення традиції та сучасності. До кінця життя Морі Оґай захоплювався християнськими ідеями, а також античною філософією[7].

Твори

ред.

Романтизм

ред.
  • Дівчина, що танцює (яп. 舞姫 Майхіме) (1890)
  • Бульбашки на воді (яп. うたかたの記 Утаката но кі) (1890)
  • Кур'єр (яп. 文づかひ Фумідзукай) (1891)
  • Дикий гусак (яп. 雁 Ган) (1911-1913)

Історичні повісті

ред.
  • Передсмертний лист Окіцу Ягоемона (яп. 興津弥五右衛門の遺書 Окіцу Ягоемона але все) (1912)
  • Сім'я Абе (яп. 阿部一族 Абе Ітідзоку) (1913)

Нагороди

ред.

Джерела

ред.
  • Долин А. А. Японский романтизм и становление новой поэзии / отв. ред. И. Л. Львова. М. : ГРВЛ, Наука, 1978. 282 с.
  • Григорьева Т., Логунова В. Японская литература : краткий очерк. М., 1964.
  • Гришелева Л. Д., Чегодарь Н. И. Японская литература нового времени. Эпоха Мэйдзи. М., 1998.
  • Иванова Г. Д. Мори Огай / отв. ред. В. Н. Горегляд. М. : Наука, 1982. 248 с. (Писатели и учёные Востока).

Примітки

ред.
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Ishimoda, Shō; 石母田, 正 (1985). Chūseiteki sekai no keisei. 岩波書店. ISBN 4-00-334361-1. OCLC 674213226.
  3. Шевченко, П. І. (2009). Трудове виховання в історії розвитку школи. КДПУ.
  4. Guberskiĭ, L. V.; Kyïvsʹkyĭ nat︠s︡ionalʹnyĭ universytet imeni Tarasa Shevchenka. Instytut miz︠h︡narodnykh vidnosyn (2004). Ukraïnsʹka dyplomatychna ent︠s︡yklopedii︠a︡ : u dvokh tomakh. Kyïv: Znanni︠a︡ Ukraïny. ISBN 966-316-039-X. OCLC 61312095.
  5. Smoliĭ, V. A.; Смолій, В. А.; Instytut istoriï Ukraïny; "Naukova dumka"; Інститут історії України; "Наукова думка" (2003-2019). Ent︠s︡yklopedii︠a︡ istoriï Ukraïny. Kyïv. ISBN 966-00-0632-2. OCLC 56112443. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 14 травня 2022.
  6. Morita, James R.; Bowring, Richard John (1980). Mori Ōgai and the Modernization of Japanese Culture. World Literature Today. Т. 54, № 3. с. 490. doi:10.2307/40135291. ISSN 0196-3570. Процитовано 13 травня 2022.
  7. Marvin Marcus (1985). Mori Ōgai and Biography as a Literary Genre in Japan. Biography. Т. 8, № 3. с. 211—226. doi:10.1353/bio.2010.0489. ISSN 1529-1456. Процитовано 13 травня 2022.