Моріц фон Штрахвіц
Барон Моріц-Бодо фон Штрахвіц унд Гросс-Цаухе (нім. Mauritz-Bodo Freiherr von Strachwitz und Groß-Zauche; 12 грудня 1898 — 10 грудня 1953) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Моріц фон Штрахвіц | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Mauritz-Bodo Freiherr von Strachwitz und Groß-Zauche | ||||||||||||
| Народився |
12 грудня 1898[1] Прушовіце, Ґміна Длуґоленка, Вроцлавський повіт, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща | |||||||||||
| Помер |
10 грудня 1953[1] (54 роки) Асбест, Свердловська область, РРФСР, СРСР | |||||||||||
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія | |||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | |||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | |||||||||||
| Військове звання |
 Генерал-лейтенант | |||||||||||
| У шлюбі з | Elisabeth Freiin von Landsberg-Velend | |||||||||||
| Діти | Marie-Elisabeth Baronin von Strachwitz und Gross-Zauched[1], Mauritz-Bodo Baron von Strachwitz und Gross-Zauched[1], Wolfram Baron von Strachwitz und Gross-Zauched[1] і Helga Baronin von Strachwitz und Gross-Zauched[1] | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
Біографія ред.
Представник давнього сілезького роду. Син власника лицарської мизи і відставного ротмістра прусського ландверу барона Моріца Антона Рудольфа Гіацинта Адама фон Штрахвіца унд Гросс-Цаухе (1870—1939) і його дружини Дори, уродженої фон Ностіц унд Єнкендорф (1877—1945). 17 липня 1916 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. 9 липня 1920 року звільнений у відставку, проте 11 жовтня повернувся на службу. З 1 березня 1938 року — 1-й офіцер Генштабу 18-ї піхотної дивізії, з 5 листопада 1939 року — 8-го армійського корпусу, з 25 жовтня 1940 року — 18-ї армії. З 15 липня 1942 по 25 вересня 1943 року — начальник Генштабу 10-го армійського корпусу. З 22 листопада 1943 по серпень 1944 і з 15 січня 1945 року — командир 87-ї піхотної дивізії. 9 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами. 18 серпня 1948 року засуджений військовим трибуналом до 25 років ув'язнення. Помер в таборі. Офіційна причина смерті — цироз печінки.
Сім'я ред.
8 вересня 1926 року одружився з баронесою Елізабет фон Ландсберг-Фелен (1905—1987). В пари народились 2 сини і 2 дочки.
Звання ред.
- Фанен-юнкер (17 липня 1916)
- Фанен-юнкер-єфрейтор (10 вересня 1916)
- Фанен-юнкер-унтерофіцер (30 вересня 1916)
- Фенріх (3 серпня 1917)
- Лейтенант без патенту (18 грудня 1917)
- 31 грудня 1921 року отримав патент від 18 грудня 1917 року.
- Оберлейтенант (31 липня 1925)
- Ротмістр (1 квітня 1933)
- Майор (1 серпня 1936)
- Оберстлейтенант (1 квітня 1939)
- Оберст (1 січня 1942)
- Генерал-майор (1 лютого 1944)
- Генерал-лейтенант (1 серпня 1944)
Нагороди ред.
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років)
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (22 вересня 1939)
- 1-го класу (4 жовтня 1939)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (24 липня 1942)
- Німецький хрест в золоті (21 травня 1943)
- Лицарський хрест Залізного хреста (9 січня 1945)
- Нарукавна стрічка «Курляндія»
Вшанування пам'яті ред.
В місті Дренштайнфурт встановлена пам'ятна табличка-рельєф з профілем Штрахвіца.[2]
Література ред.
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
Посилання ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д е ж Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Relieftafel zur Erinnerung an Freiherr von Strachwitz und Groß-Zauche. www.strachwitz.net. Процитовано 27 травня 2021.