Моніка Ертль
Моніка Ертль (нім. Monika Ertl, 1937, Мюнхен, Третій Рейх — 12 травня 1973, Ель-Альто, Болівія) — болівійська революціонерка німецького походження.
Моніка Ертль | |
---|---|
нім. Monika Ertl | |
Псевдо | Imilla |
Народилася |
7 серпня 1937[1][2] Мюнхен, Третій Рейх[1] |
Померла |
12 травня 1973[1][2] (35 років) Ель-Альто, El Alto Municipalityd, Pedro Domingo Murillo Provinced, Ла-Пас, Болівія[3] |
Країна | Німеччина |
Діяльність | партизанка |
Знання мов | німецька і іспанська |
Членство | Армія національного визволення (Болівія) |
Батько | Hans Ertld |
IMDb | ID 1461169 |
Біографія ред.
Моніка Ертль народилася в Мюнхені 1937 року в родині оператора й режисера Ганса Ертля. Після Другої світової війни її батько емігрував в Болівію, де продовжив займатися зйомками й став фермером. У 1953 році сім'я приєдналась до батька. 1969 року Моніка Ертль одружилася, а незабаром розірвала всі зв'язки з болівійською елітою й пішла в партизани в Армію національного визволення.
У Німеччині стала відома як «месниця за Че Гевару» після страти полковника Роберто Кінтанільї Перейра, який служив у той час консулом в Гамбурзі.
12 травня 1973 року Моніка Ертль потрапила в засідку в Ла-Пасі й була вбита агентами болівійських спецслужб. В цей час вона займалася реорганізацією Армії національного визволення. За інформацією Режіса Дебре, Моніка Ертль готувала викрадення нацистського військового злочинця Клауса Барбі з метою переправити останнього в Чилі й далі — для проведення судового процесу — у Францію.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #137557345 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Filmportal.de — 2005.
- ↑ https://rebelion.org/para-la-venganza-ningun-camino-es-largo/
Джерела ред.
- Jürgen Schreiber. Sie starb wie Che Guevara. Die Geschichte der Monika Ertl. Artemis & Winkler. Düsseldorf, 2009. ISBN 978-3-538-07274-9
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Моніка Ертль |