Відкрити головне меню

Монополістична конкуренція — тип ринкової структури недосконалої конкуренції, де продавці, які володіють ринковою владою диференційованого продукту, конкурують за обсяг продажів. Це поширений тип ринку, найбільш близький до досконалої конкуренції. Монополістична конкуренція є не тільки найбільш поширеною, але і найважчою для вивчення формою галузевих структур. Для подібної галузі не може бути побудовано точної абстрактної моделі, як це можна зробити у випадках чистої монополії і чистої конкуренції. Багато що тут залежить від конкретних деталей, що характеризують продукцію і стратегію розвитку виробника, передбачити які практично неможливо, а також від природи стратегічного вибору, що є у фірм даної категорії.

Таким чином, більшість підприємств світу можна назвати монополістично конкурентними.

Зміст

ВизначенняРедагувати

Основи теорії монополістичної конкуренції заклав Едвард Чемберлін у виданій в 1933 році книзі «Теорія монополістичної конкуренції».

Монополістична конкуренція характеризується тим, що кожна фірма в умовах диференціації продукції володіє деякою монопольною владою над своїм товаром: вона може підвищувати або ж знижувати ціну на нього незалежно від дій конкурентів. Однак ця влада обмежується як наявністю досить великої кількості виробників аналогічних товарів, так і значною свободою входу в галузь інших фірм.

Ознаки ринкуРедагувати

Ринок з монополістичною конкуренцією характеризується наступними ознаками:

  • Ринок складається з великої кількості незалежних фірм і покупців, але не більшої, ніж за досконалої конкуренції.
  • Невеликі бар'єри для проникнення в галузь. Це не означає, що відкрити монополістичну конкурентну фірму легко. Такі складності, як проблеми з оформленням реєстрацій, патентів і ліцензій мають місце.
  • Щоб вижити на ринку в довгостроковому періоді, монополістично конкурентній фірмі необхідно виробляти різнорідну, диференційовану продукцію, що відрізняється від тієї, яку пропонують фірми-конкуренти. Диференціація може бути горизонтальної або вертикальної. Причому продукти можуть відрізнятися один від іншого по одному або ряду властивостей.
  • Досконала інформованість продавців і покупців про умови ринку.
  • Переважно нецінова конкуренція, вкрай незначно може впливати на загальний рівень цін.

Диференціація продукціїРедагувати

Диференціація продукції — ключова характеристика даної ринкової структури. Вона передбачає наявність у галузі групи продавців (виробників), що випускають близькі, але не однорідні за своїми характеристиками товари, тобто товари, які не є досконалими замінниками.

Диференціація продукції може бути заснована на:

  • Фізичних характеристиках товару.
  • Місці розташування.
  • «Уявних» відмінностях, пов'язаних з упаковкою, торговою маркою, іміджем фірми, рекламуванням.

Крім того, іноді ділять диференціацію на горизонтальну і вертикальну:

  • Вертикальна заснована на поділі товарів за якістю або якого іншого подібного критерію, умовно на «погані» і «хороші».
  • Горизонтальна передбачає, що при приблизно рівних цінах покупець ділить товари не на погані-хороші, а на відповідні і невідповідні до його смаку.

Диференціація товарів створює можливість обмеженого впливу на ринкові ціни, оскільки багато споживачів зберігають прихильність до конкретної марки і фірмі навіть при деякому підвищенні цін. Однак даний вплив буде відносно невеликим через схожість товарів конкуруючих фірм. Перехресна еластичність за попитом між товарами монополістичних конкурентів є досить високою. Крива попиту має невеликий негативний нахил (на відміну від горизонтальної кривої попиту при досконалій конкуренції) і також характеризується високою еластичністю попиту за ціною.

Рівновага фірми монополістичного конкурентаРедагувати

У короткостроковому періоді
Монополістичні конкуренти не мають значної монопольної влади, тому динаміка попиту буде відрізнятися від попиту монополії. За рахунок того, що на ринку існує конкуренція, в разі підвищення ціни на продукцію першої фірми споживачі будуть звертатися до іншої, тому попит на продукцію кожної з фірм буде еластичним. Рівень еластичності буде залежати від ступеня диференціації, яка є фактором прив'язки до продукції кожної з фірм. Оптимальний обсяг виробництва кожної фірми визначається аналогічно випадку чистої монополії.
У довгостроковому періоді
У довгостроковому періоді, як і в разі досконалої конкуренції наявність економічного прибутку буде приводити до притоку в галузь нових фірм. У свою чергу пропозиція буде збільшуватися, рівноважна ціна зменшуватися, а величина прибутку скорочуватися. В кінцевому підсумку настає ситуація, коли фірма, яка останньою ввійшла на ринок не отримує економічного прибутку. Єдиною можливістю збільшити прибуток є збільшення диференціації продукції. Однак у довгостроковому періоді, у разі відсутності законодавчих бар'єрів фірми конкуренти матимуть можливість скопіювати ті напрямки диференціації, які збільшують прибуток. Тому передбачається, що фірми будуть перебувати у відносно однакових умовах.

Монополістична конкуренція і ефективністьРедагувати

Як і у випадку з монополією, монополістичний конкурент володіє монопольною владою, яка дозволяє шляхом створення штучного дефіциту підвищувати ціни на продукцію. Однак, на відміну від монополії, ця влада виникає не через бар'єри, а через диференціації. Монополістичний конкурент не старається мінімізувати витрати, і в зв'язку з тим, що крива середніх витрат (AC) позначає певну технологію, це говорить про те, що фірма недовикористає наявні обладнання (тобто у неї є надлишкові потужності).

З точки зору суспільства це неефективно, тому що частина ресурсів не використовується. У той же час наявність надлишкових потужностей створює умови для диференціювання. Унаслідок споживачі мають можливість купувати різноманітні блага відповідно до свого смаку, тому суспільству необхідно зіставляти задоволення від різноманітності, з платою, що полягає в менш ефективному використанні ресурсів. Найчастіше суспільство схвалює існування монополістичної конкуренції.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Монополистической конкуренции теория / Г. Д. Гловели // Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов. — М. : Большая российская энциклопедия, 2004—2017. (рос.)
  • Михайлушкин А. И., Шимко П. Д. Экономика. Учеб. для технич. вузов. — М.: Высш. шк., 2000. — С. 203. (рос.)
  • Нуреев Р. М. «Курс микроэкономики», изд. «Норма».
  • Словник економічних термінів.
  • D. Begg, S. Fischer, R. Dornbusch: «Economics».
  • F. Musgrave, E. Kacapyr; «Barron's AP Micro/Macroeconomics».
  • Самуэльсон П. Монополистическая конкуренция — революция в теории (рус.) = The Monopolistic Competition Revolution // Microeconomics: Selected Readings: Сборник. — Нью-Йорк, 1971.
  • Чемберлин Э. Теория монополистической конкуренции (Реориентация теории стоимости) / пер. с англ. Э. Г. Лейкина и Л. Я. Розовского. — М.: Экономика, 1996. — 351 с. — Серия «Экономическое наследие». — ISBN 5-282-01828-8.