Вікіпедія

Мона Салін

шведський політик

Мона Інгеборг Салін (Андерссон) (швед. Mona Ingeborg Sahlin (Andersson); нар. 9 березня 1957(19570309), Соллефтео, Вестерноррланд, Швеція) — шведська політична діячка, голова Соціал-демократичної партії Швеції у 2007—2011 роках.

Мона Салін
Народилася9 березня 1957(1957-03-09)[1][2] (67 років)
Соллефтео, Вестерноррланд, Швеція
Країна Швеція
Діяльністьполітична діячка
Alma materSödra Latind
Знання мовшведська[3]
ПосадаLeader of the Oppositiond, лідер партіїd, віце прем'єр міністр Швеціїd, Міністр у справах рівності статей, Minister for Enterprised, Minister for Housingd, Minister for Energyd, Міністр інтеграціїd, Minister of Democracyd, Minister of Sportsd, міністр працевлаштування Швеціїd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd[4], депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd[5], депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, депутат риксдагуd[6], депутат риксдагуd, депутат риксдагуd[7], депутат риксдагуd, депутат риксдагуd, Member of the Committee on the Labour Marketd і Q31202663?[8][9]
ПартіяСоціал-демократична партія Швеції
БатькоHans Anderssond
Брати, сестриJan Anderssond
У шлюбі зBo Sahlind
Автограф
Нагороди
IMDbID 0756362
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Салін.

Життєпис

ред.

Народилася в сім'ї Ханса Андерссона — колишнього радника прем'єр-міністра Інгвара Карлссона та голови місцевого відділення СДРПШ поблизу Стокгольма.

Кар'єра

ред.

У 1964 році заснувала шведський «Клуб Барбі» (Barbieklubben).

У 1973 році вступила до Молодіжної соціал-демократичної ліги.

Член Риксдагу у 1982—1996 і 2002—2011 роках від Стокгольмського округу.

Займала різні посади в кабінетах соціал-демократів у 1990-ті і 2000-ні роки: міністр праці (1990—1991 роки), міністр гендерної рівності та віцепрем'єр (1994—1996 роки).

У 1995 році звинувачена у використанні в особистих цілях кредитної картки, яка була видана їй урядом для службових потреб, і пішла у відставку.

Повернулася в політику в 1998 році. Міністр без портфеля в уряді Йорана Перссона (1998), міністр промисловості, праці та комунікацій (1998—2002 роки), міністр юстиції (2002—2004 роки), міністр сталого розвитку (2004—2006 роки).

Поступившись у 2006 році владі «Альянсу за Швецію», набравши 34,99 % голосів виборців, Йоран Перссон подав у відставку. На партійному конгресі 17 березня 2007 року Мона Салін була одноголосно обрана наступницею колишнього прем'єр-міністра Швеції Йорана Перссона на посаді голови Соціал-демократичної партії Швеції. Пішла з цієї посади після поразки партії на парламентських виборах 2010 року.

Примітки

ред.
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Riksdagens protokoll 1986/87:1 — 1986.
  5. ↑ Riksdagens protokoll 1988/89:47 — 1988.
  6. ↑ Riksdagens snabbprotokoll 1994/95:7 Tisdagen den 11 oktober — 1994.
  7. ↑ Riksdagens snabbprotokoll 2002/03:6 Tisdagen den 15 oktober — 2002.
  8. ↑ https://archive.is/20150901210315/http://www.samordnarenmotextremism.se/om-oss/
  9. ↑ https://www.regeringen.se/pressmeddelanden/2016/05/mona-sahlin-lamnar-sitt-uppdrag-som-nationell-samordnare-mot-valdsbejakande-extremism/

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття про політичну діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мона_Салін&oldid=37182938