Відкрити головне меню

Інгвар Карлссон (швед. Ingvar Carlsson; нар. 9 листопада 1934, Бурос, лен Ельвсборг, Швеція) — шведський політик, колишній прем'єр-міністр Швеції (з 1986 р. до 1991 р. і з 1994 р. до 1996 р.), лідер Соціал-демократичної партії Швеції (з 1986 р. до 1996 р.)[1]. На початку 1990-х рр. завдяки його зусиллям у Швеції було утворено «самий жіночий» уряд світу, до складу якого увійшли 11 представниць слабкої статі з 22 міністрів[2].

Інгвар Карлссон
Ingvar Carlsson
Інгвар Карлссон
Прем'єр-міністр Швеції
13 березня 1986 (7 жовтня 1994) — 4 жовтня 1991 (22 березня 1996)
Попередник: Улоф Пальме (Карл Більдт)
Спадкоємець: Карл Більдт (Ханс Йоран Перссон)
(коментра до титулу)
 
Партія: Соціал-демократична
Освіта: Лундський університет,
Північно-західний університет
Народження: 9 листопада 1934(1934-11-09) (84 роки)
Бурос, лен Ельвсборг, Швеція
Релігія: лютеранин
Автограф: Ingvar Carlssons namnteckning cropped.JPG
Нагороди:
орден Хреста землі Марії
Сайт: особи)

Медіафайли у Вікісховищі?

Зміст

ЖиттєписРедагувати

У 1965 р. після завершення навчання у Північно-західному університеті в штаті Іллінойс у США він був обраний у члени Риксдагу Швеції. В тому ж році він став лідером шведської соціал-демократичної ліги молоді.

Після вищих студій отримав диплом у царині економіки та академічну ступінь з політології в Університеті Лунда. В Лунді він познайомився Улофом Пальме, котрий пізніше став послідовником Таге Фрітьофа Ерландера (швед. Tage Fritiof Erlander). Кар'єра Інгвара Карлссона була сформована політичним насліддям Улофа Пальме, з котрим він співпрацював, але деякі розглядають його політичну діяльність як продовження політичного насліддя саме Таге Фрітьофа Ерландера.

З 1965 року до 1996 року був членом Риксдагу. Де представляв виборчий округ Стокгольму (до 1970 р. у нижній палаті).

З 1969 року до 1973 року він служив міністром освіти Швеції, міністром житлового будівництва в 1973 р., та знову у 1974—1976 роках; і як міністр охорони навколишнього середовища з 1985 р. до 1986 року[3][4].

Він служив на посаді заступника прем'єр-міністра з 1982 р. до 1986 року, вступив на посаду прем'єр-міністра Швеції по вбивстві діючого прем'єр-міністра Улофа Пальме в 1986 році. Разом з міністром фінансів К'єле Улофом Фельдтом (швед. Kjell-Olof Feldt), уряд Швеції разом з ним звернув дефіцит бюджету на 90 мільярдів шведських крон позитивного сальдо у декілька сотень мільярдів шведських крон, що призвело до більших інвестицій й рекордно низького рівня безробіття. Як прем'єр-міністр провів всеосяжну реформу податкової системи. Коли економіка Швеції почала погіршуватися на початку 1990-х років він разом з кабінетом міністрів подав у відставку після невдалої спроби реалізувати питому вагу запланованих економічних реформ. Його партія соціал-демократів програла вибори у 1991 році, але він повернувся до влади після виборів у 1994 році.

Після трьох років буржуазного уряду та перемоги на виборах у 1994 році виборах він знову сформував уряд. Його уряд з міністром фінансів Йораном Перссоном поклав акцент на очищення шведської фінансової системи. Урядування ним було жорстким, але ефективним, за що його піддавали різкій критиці з боку профспілок і членів його партії за повернення до минулої політики та збільшення податків.

У 1995 р. він був одним із співголів Комісії з питань глобального управління, питань міжнародного розвитку, міжнародної безпеки, глобалізації й глобального управління.

У 2003 р. він був головою розслідування подій політичного протесту 2001 р. у м. Гетеборг. Про що він звітував урядові 14 січня 2003 р.. Він стає головою незалежної комісії ООН у Руанді. Також він став головою Фондового Центру Бергмана.

Особисте життяРедагувати

Інгвар Карлссон є сином Улофа Карлссона та Іди Юганссон. Одружений він з 1957 р. з бібліотекаркою Інгрід Карлссон (Меландер), котра народилася в 1934 р., від якої він став батьком двох доньок.

Інгвар Карлссон є великим прихильником футбольних команд Ельфсборга та Вулверхемптона.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Sveriges regeringar under 100 år (Swedish). regeringen.se. Архів оригіналу за 12 червень 2011. Процитовано 28 January 2010.  (швед.)
  2. Всеобщая история Европы и американского континента: Швеция Архівовано 3 June 2008[Дата не збігається] у Wayback Machine. (рос.)
  3. «Ingvar Carlsson» (Swedish). Nationalencyklopedin. http://ne.se/ingvar-carlsson. Процитовано 28 January 2010.  (швед.)
  4. Ingvar Carlsson (Norwegian). Store norske leksikon. Процитовано 28 January 2010.  (норв.)

ЛітератураРедагувати