Монастир Дафні

Дафні (грец. Δαφνί, пізніше Δάφνιον) — православний монастир, розташований в муніципалітеті Хаїдарі, за 11 км на північний захід від Афін, біля лісу з такою ж назвою.

Візантійські монастирі Дафні, Осіос-Лукас і Неа-Моні
Monasteries of Daphni, Hosios Loukas and Nea Moni of Chios
Світова спадщина
Металеве риштування після землетрусу 1999 р.
38°00′47″ пн. ш. 23°38′09″ сх. д.
Країна	Греція
Тип	Культурний
Критерії	ii, iv
Об'єкт №	537
Регіон	Європа і Північна Америка
Зареєстровано:	1990 (14 сесія)
Монастир Дафні на карті Греції
Монастир Дафні у Вікісховищі

Історичні дані

Назва Дафна (δάφνη) походить від назви рослини, яку ми називаємо лавр. Монастир Дафні, як й два інші монастирі — Осіос-Лукас та Неа-Моні — відомий своїми мозаїками часів Македонської династії, виконаними в стилі «македонського ренесансу». Всі ці три монастирі в 1990 році були занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Однак в 1999 році монастир було пошкоджено землетрусом, після чого він закрився на реставрацію.

Перші відомості

Христос Пантократор

Монастир побудовано на місті язичницького святилища на честь Аполлона Дафнійського. Антична споруда була зруйнована варварськими племенами готів 395 року. Первісні споруди християнського монастиря створені в шостому столітті. Античні залишки будівельних матеріалів та колони були використані при будівництві церкви, що мала три портики. У XIX столітті в часи панування Туреччини колони двох портиків були викуплені та перевезені у Лондон за сприяння лорда Елджина.

В XI–XII століттях

Нинішній храм Успіння Богородиці вважають побудованим у XI столітті. Храм хрестово-купольного типу, за планом — у вигляді грецького хреста. Церкву вінчає єдина восьмикутна баня з напівсферичним склепінням. Серед хрестово-купольних храмів Македонської династії (867–1056) його вважають найкращим серед збережених зразків.

Відомостей про точну дату розбудови не збережено, як невідомо і ім'я замовника. Високі мистецькі якості архітектурної споруди та коштовні мозаїки високого ґатунку — вказівка на правлячу династію та участь в будівництві й оздобленні констянтинопольських майстрів.

В XIII ст

Преображення

1205 року, під час Четвертого хрестового походу, монастир пограбовано хрестоносцями. Франкський володар Отто де ла Рош відписав монастир ордену цистеріанців з підпорядкуванням монастирю Бельвю. Латинські ченці перебудували зовнішні фасади церкви та створили кам'яну огорожу. Чернечий орден франків володів монастирем до XV ст.

Подальша історія

1458 року, під час захоплення Афін турками, ченців вигнали, а монастир передано православній громаді. Через деякий час монастир занепав. У XIX ст. були розібрані колонні портики, які вивіз у Лондон лорд Елджин. Монастир стояв пусткою до 1880-х років. Грецька держава, що відновила свою державність, розпочала ремонтні та відновлювальні роботи, які тривали у 1888–1897 роках. Були частково змінені й стародавні мозаїки.

Землетрус 1999 року

Різдво Христове

Монастир значно постраждав під час землетрусу 7 вересня 1999 року, одного з найсильніших в XX столітті на теренах Греції. Землетрус у шість балів за шкалою Ріхтера значно пошкодив храм, стіни якого розтріскалися в почали хилитися назовні. Виникла загроза обвалу бані всередину церкви. Уряд розпочав негайні рятувальні роботи. Храм зміцнено металевими стяжками ззовні і зсередини. До відстеження за станом храму залучили фахівців з афінської Політехніки.

Храм монастиря Дафні уславився добре збереженими візантійськими мозаїками. Найбільш пошкоджені мозаїки зняли зі стін для реставрації в умовах майстерень. Рештки мозаїк обстежено й зміцнено на місці.

Опис мозаїк

Мозаїка в монастирі Дафні

Низка мозаїк монастир Дафні посіла значне місце серед зруйнованих чи збережених, серед найкращих зразків яких —

• мозаїки Софії Київської
• мозаїки церкви Успіння в Нікеї (зруйновані всі)
• мозаїки собору Архангела Михаїла в Києві (частково знищені, частина збережена, знята зі стін та передана в музей).

Мозаїки Дафні створені з кольорових смальт з додачею білих мармурових камінців. Золота смальта створена з золотих пластівців, розміщених між двома шарами скла. Мозаїками вкриті склепіння бані (Христос Пантократор), в міжвіконнях (16 пророків) та верхні частини стін. Понизу йшло мармурове облицювання. Сюжети починаються зі сцени Різдва Богородиці і йдуть за ходом годинника. Апсиду прикрашає Богоматір на троні. Навіть серед збережених зразків — мозаїки Дафні вирізняються майстерністю створення, гармонійними фігурами та розмаїттям і багатством кольорів. Особливо майстерно відтворені обличчя, де використали декілька перехідних кольорів з об'ємним ефектом.

Джерела

• A. Grabar, M. Chatzidakis. Greece. Byzantine Mosaics. New York 1960, pl. XXII-XXXVII
• Лазарев В. Н. «Истоия византийской живописи», М, «Искусство», 1986

Ресурси Інтернету

• The Daphni Monastery
• Daphni Monastery