Монарх-довгохвіст сейшельський
| Монарх-довгохвіст сейшельський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Terpsiphone corvina (E. Newton, 1867) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Tchitrea corvina | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Монарх-довгохвіст сейшельський[2] (Terpsiphone corvina) — вид горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae)[3]. Ендемік Сейшельських Островів.
Опис
ред.Довжина птаха становить 16-20 см, у самців центральні стернові пера видовжені, їх довжина може сягати 22-31 см. Самці мають повністю синювато-чорне, блискуче забарвлення. Очі карі, навколо очей у них кільця блакитної голої шкіри, дзьоб блакитний, лапи сизі. У самиць голова чорна, спина, крила і хвіст каштанові, на горлі, потилиці і на нижній частині тіла є кремові смуги. Дзьоб чорнуцватий, знизу світліший, лапи чорнуваті. Забарвлення самців подібне до забарвлення самиць, однак менш яскраве, більш коричневе.
Поширення і екологія
ред.Сейшельські монархи-довгохвости живуть в густих лісах Terminalia catappa і Calophyllum innophylum на заході острова Ла-Діг в архіпелазі Сейшельських островів. У 2008 році вони також були інтродуковані на острів Деніс, де створили стабільну популяцію. У 2018 році також почалася програма з інтродукції птахів на острів Кюр'єз. Сейшельські монархи-довгохвости живляться комахами і павуками, яких ловлять в польоті. Розмножуються протягом всього року, в кладці одне яйце.
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція сейшельських монархів-довгохвостів становить 350-506 дорослих птахів, з яких 70 мешкають на острові Деніс. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Terpsiphone corvina: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 10 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Monarchs. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 липня 2022.
Джерела
ред.- J. Del Hoyo, A. Elliot, David A. Christie (Editors): Handbook of the Birds of the World. Volume 11. Old World Flycatchers to Old World Warblers. Lynx Edicions 2006, ISBN 84-96553-06-X
- Malcolm Penny: The Birds of the Seychelles and the Outlying Islands, Collins, London 1974
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |