Монарх-довгохвіст мадагаскарський
| Монарх-довгохвіст мадагаскарський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець (підвид T. m. mutata)
 Самиця (підвид T. m. mutata)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Terpsiphone mutata (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Muscicapa mutata Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Монарх-довгохвіст мадагаскарський[2] (Terpsiphone mutata) — вид горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae). Мешкає на Мадагаскарі та на Коморських островах.
Опис ред.
Довжина птаха становить 18 см, вага 12-13 г. У самців центральні стернові пера видовжені, їх довжина може сягати 27 см. Забарвлення самців існує у двох морфах: рудувато-коричневій і чорно-білій. Самиці мають переважно іржасте забарвлення, верхння частина голови у них чорна. Навколо очей у птахів є кільця голої синьої шкіри, у самців вони більш широкі.
Таксономія ред.
В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис мадагаскарського монарха-довгохвоста до своєї книги «Ornithologie», описавши птаха за зразком з Мадагаскару. Він використав французьку назву Le gobe-mouche a longue queue de Madagascar та латинську назву Muscicapa Madagascariensis Longicauda[3]. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури[4]. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів був мадагаскарський монарх-довгохвіст, для якого Лінней придумав біномінальну назву Muscicapa mutata[5]. Згодом вид був переведений до роду Монарх-довгохвіст (Terpsiphone).
Підвиди ред.
Виділяють п'ять підвидів:[6]
- T. m. mutata (Linnaeus, 1766) — острів Мадагаскар;
- T. m. pretiosa (Lesson, R, 1847) — острів Майотта;
- T. m. vulpina (Newton, E, 1877) — острів Анжуан;
- T. m. voeltzkowiana Stresemann, 1924 — острів Мохелі;
- T. m. comorensis Milne-Edwards & Oustalet, 1885 — острів Великий Комор.
Поширення і екологія ред.
Мадагаскарські монархи-довгохвости мешкають на Мадагаскарі, на Коморських Островах та на Майотті. Вони живуть у вологих і сухих тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в мангрових лісах, на плантаціях, в парках і садах, переважно на висоті до 1600 м над рівнем моря. Живляться комахами, яких ловлять в польоті. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів разом з сірими лемурками і рудими вангами[7][8]. Гніздо глибоке, чашоподбне, розміщується на дереві. В кладці 3 яйця[9]. Мадагаскарські монархи-довгохвости іноді стають жертвами гніздового паразитизму мадагаскарських зозуль.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Terpsiphone mutata: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 10 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (фр.) (лат.). Т. 2. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 424—426, Plate 40 fig 1.
- ↑ Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. Процитовано 02 липня 2022.
- ↑ Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 325.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Monarchs. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Hino, Teruaki (2003). Intraspecific differences in benefits from feeding in mixed-species flocks. Journal of Avian Biology. 31 (4): 441—446. doi:10.1034/j.1600-048X.2000.310402.x.
- ↑ Yamagishi, Satoshi (2005). Social Organization of the Rufous Vanga: The Ecology of Vangas — Birds Endemic to Madagascar. Sakyo-Ku, Japan: Kyoto University Press. с. 68—71. ISBN 978-1-920901-04-2.
- ↑ Oates, Eugene W. (1903). Catalogue of the Collection of Birds' Eggs in the British Museum, volume 3. London, UK: British Museum (Natural History). с. 281.
Джерела ред.
- Coates, B. J.; Dutson, G. C. L.; Filardi, C. E. (2006). Family Monarchidae (Monarch-Flycatchers). У del Hoyo, Josep; Elliott, Andrew; Christie, David (ред.). Handbook of Birds of the World, Volume 11: Old World Flycatchers to Old World Warblers. Barcelona, Spain: Lynx Edicions. ISBN 978-84-96553-06-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |