Молот, також кувалда — молоток великого розміру для подрібнення каменю, кування заліза, забивання чого-небудь. Відомий з давніх-давен. Невід'ємна частина інструментарію коваля

Молот.
Чоловіки з молотами.
Ковалі за роботою (праворуч — коваль з молотком, ліворуч — з молотом).

Історія ред.

Відомий з часів Кам'яної доби. Один з найстаріших інструментів, уживаних людиною. Перші молоти були водночас й сокирами, і мотиками. З початком металургії голівки молотів стали виготовлятися з заліза, а самі молоти почали широки використовуватися при оброблянні металу. У 19 столітті розрізнювали такі види молотів: виварний, відтискний, клинний, бійний, наклепний, кричаний[1]. Надалі технологія удосконалилася, з'явилися механічні молоти, згодом пневматичні, парові тощо. На теперішній час оброблення металів проводять здебільшого пресуванням, і молот перестав бути головним металообробним знаряддям. Але його досі широко уживають у різних галузях господарства.

Походження слів ред.

Праслов. *moltъ, утворене від *melti («молоти»)[2]. Споріднене з лат. malleus («молот», «довбня») та marcus («ковальський молот»), які походять від дієслова molo («мелю»)[3], співзвучного слов'янському. Буквально: «те, чим мелють».

Слово «кувалда», яке набуло поширення в українській мові протягом 20 століття, є запозиченням з російської. Російське «кувалда» утворено, найімовірніше, від пол. kowadło («ковадло»), шляхом метатези. Буквально: «те, чим кують»[4].

Різновиди ред.

  • Балда (від тюрк. balta — «сокира») — у широкому смислі значить «важкий молот», «кувалда» взагалі. У вужчому значенні — одноручний молот[5].
  • Дворучний молот — інструмент каменяра, коваля-молотобійця;
  • Вершляг (від нім. Verschlaghammer) — важкий молот вагою до 8 кг;
  • Довбня — дерев'яний молот;
  • Кувалда — слово, яке іноді уживається для важких дворучних молотів;
  • Молот-пробійник (?)

Інше ред.

  • Куля-молот (куля-довбня, куля-баба) — прилад для руйнування цегляних стін, який являє собою сталеву кулю вагою 0,5-5 т, підвішену на тросі до стріли екскаватора або крана.
  • Клин-молот — прилад для розпушування ґрунту у будівництві, розбивання покриттів, руйнування склепінчастих цегляних, бетонних і залізобетонних перекриттів. Являє собою сталеву довбню конусоподібної, пірамідоподібної або клиноподібної форми, вагою 0,5-4 т, підвішену на тросі до стріли крана або екскаватора.
  • Метальний молот — спортивний легкоатлетичний прилад для метання. Складається з металевого ядра з тросом та ручкою, що кріпиться на кінці тросу для того, щоб спортсмен міг тримати прилад руками. Довжина молота у чоловіків — 117—121,5 см, вага — 7,265 кг (16 фунтів). У жінок довжина 116—119,5 см, вага — 4 кг.
  • Бойовий молот — різновид холодної зброї
  • Люцернський молот — вид бойового молота
  • Молотарка — машина для обмолочування сільськогосподарських культур, уживалася до поширення комбайнів

Див. також ред.

  • Молоток — невеличкий молот вагою до 1 кг. Уживається для забивання цвяхів, слюсарних, шевських робіт тощо
  • Акула-молот — вид акул
  • Метання молота — вид спорту, легкоатлетична дисципліна
  • «Молот відьом» — одна з найвідоміших книг з демонології

Джерела ред.

  • Толковый словарь Даля. В. И. Даль. 1863—1866.
  • Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  • Молот // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. Толковый словарь Даля. В. И. Даль. 1863—1866
  2. Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  3. Школьный этимологический словарь русского языка. Происхождение слов. — М.: Дрофа Н. М. Шанский, Т. А. Боброва 2004
  4. Этимологический словарь. — 2004[недоступне посилання з липня 2019]
  5. Словник Даля наводить у цьому значенні слово «болодка»