Мокрій Ярослав Романович
Ярослав Романович Мокрій (13 жовтня 1977, с. Буцнів, Тернопільська область — 9 липня 2022, Донецька область) — український військовослужбовець, солдат 24 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).
| Ярослав Мокрій Ярослав Романович Мокрій | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
13 жовтня 1977 Буцнів, Тернопільський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР | |
| Смерть |
9 липня 2022 (44 роки) Донецька область, Україна | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Ярослав Мокрій народився 13 жовтня 1977 року в селі Буцнів, нині Великоберезовицької громади Тернопільського району Тернопільської области України.
Навчався в Буцнівській загальноосвітній школі.
Учасник АТО/ООС з 30 серпня 2015 року. Брав участь в бойових діях за Сіверодонецьк і Лисичанськ у складі 24-ї окремої механізованої бригади.
Призваний 25 квітня 2022 року в роту охорони, згодом переведений в 24 ОМБр (кулеметник). Загинув 9 липня 2022 року на Донеччині.
Похований 22 липня 2022 року в родинному селі.
Залишилися дружина та син.
Нагороди ред.
- орден «За мужність» III ступеня (9 січня 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1].
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України від 9 січня 2023 року № 8/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- Ю. Іноземцева. Його подвиг в нашій пам’яті назавше! У Буцневі провели в останню путь рядового Ярослава Мокрія // 20 хвилин. — 2022. — 22 липня.
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |