Відкрити головне меню

Мойсей — опера Мирослава Скорика на дві дії, лібрето Богдана Стельмаха та Мирослава Скорика за однойменною поемою Івана Франка. Прем’єра відбулася 23 червня 2001 року у Львівському оперному театрі.

Мойсей
Moisey Skorika.jpg
Офіційна брошура Львівського оперного театру
Композитор Скорик Мирослав Михайлович
Автор лібрето Скорик Мирослав Михайлович і Стельмах Богдан Михайлович
Мова лібрето українська
Джерело сюжету Мойсей
Кількість дій 2 Дія (театр)[1]
Кількість яв 5 Ява[1]
Перша постановка 23 червня 2001
Інформація у Вікіданих

Зміст

Прем’єраРедагувати

Початково оперу планувалося написати до 100-річчя Львівської опери, що відзначали у 2000 році. Проте згодом прем’єру було відкладено на один рік й приурочено іншій, більш знаковій події — візиту Папи Римського Івана Павла II до України, що відбувався 23-27 червня 2001 року[2]. В умовах перманентного браку державних коштів колектив львівського театру звернувся до Папи за фінансовою допомогою і врешті її отримав, створивши таким чином перший в Україні прецедент фінансової підтримки Ватиканом світської події[3][4][5].

Прем’єрну постановку здійснили режисер-постановник Збігнев Хшановський (Польща), головну роль виконав Олександр Громиш, диригував — автор[6]. Ще до прем’єри було зроблено аудіо- та відеозаписи, знято телефільм про те, як створювалася опера, а також випущено буклет. Хоча 23-24 червня Папа служив у Києві[7], відтак не міг відвідати прем’єру, проте по прибутті до Львова 25 червня понтифік все ж знайшов можливість приїхати до Львівської опери й привітати творчий колектив з постановкою[2].

 
Композитор Мирослав Скорик

Сам композитор говорив про написання опери так:

«Для мене це була велика честь. Написати оперу, тим більше з глибокими філософськими ідеями, на біблійній основі, непросто, це дійсно величезна праця. Бо в цілому опера — жанр демократичний, то й музика в ній, попри все, має бути цікава слухачу. Тому потрібно було знайти якесь об’єднуюче зерно, синтезувати все. Стиль твору диктували сюжет і музичні тенденції сьогодення. Адже опера створювалася на початку XXI століття...»

СюжетРедагувати

Дійові особи
Мойсей бас
Авірон бас
Датан баритон
Поет баритон
Єгошуа тенор
Лія сопрано
Йохаведда мецо-сопрано
Азазель тенор
Симеон баритон

ПрологРедагувати

Поет звертається до рідного народу з болючим запитанням:

«Невже задарма стільки серць горіло: До тебе найсвятішою любов’ю,
Тобі офіруючи душу й тіло?»

і стверджує:

«О ні! Не самі сльози і зітхання: Тобі судились! Вірю в силу духа: І в день воскресний твойого повстання.»

Дія ІРедагувати

Єгошуа і Лія дивуються пісочній хатинці, що збудував їх малюк, адже народжений у пустелі, він ніколи не міг бачити хат.

Прибічники й супротивники Мойсея сперечаються щодо доцільності обраного Мойсеєм шляху пошуку обіцяного краю. Мойсей пояснює свою стратегію волею самого Єгови. Проте Авірон і Датан підбурюють народ до недовіри Мойсею, і, врешті, змушують його відійти в гори. Розпочинаються церемонія поклоніння Золотому тельцю.

Дія ІІРедагувати

У розпачі Мойсей звертається до бога Єгови за порадою. Проте дух Азазель і Йохаведа переконують Мойсея, що Єгова одурив їхній народ. У свою чергу Єгова, дочекавшись на таке звинувачення вже з вуст самого Мойсея, здіймає бурю, в якій Мойсей гине. Шоковані загибеллю Мойсея Лія і Єгошуа підбурюють народ засудити Авірона і Датана до страти й продовжити похід шляхом, що вказав Мойсей.

Музична характеристикаРедагувати

Критики сходяться в тому, що опера написана доступною для слухачів, нескладною музичною мовою.

Любов Кияновська розглядає цей твір з позицій естетики еґалітаризму і відзначає, що автор «свідомо відмовився від рафіновано-інтелектуальної мови, яка сформувалася на основі естетичних принципів ХХ ст. та сутність якої полягає у безнастанному пошуку оновлення засобів виразності»[8] і наводить слова автора:

"В цій опері я втілив власне розуміння “сучасности в музиці” не в тому сенсі, в якому розуміють його деякі колеги, тобто у зверненні до рафіновано-авангардових прийомів виразу (вони вже перебриніли декілька десятиріч тому), а у відповідності до реального звукового світу, в якому ми живемо. Новоромантичне, сповнене прагнення до краси і чутливості, мистецтво щораз більше завойовує позиції, саме в ньому я вбачаю сучасність і майбутнє – не лише для професіоналів-музикантів, а насамперед для тих, хто прагне любити музику[9]

Н. А. Бєлік-Золотарьова відзначає в опері домінування хорового начала, що надає опері рис ораторії. Хор при цьому персоніфікує ключові теми-символи опери[10].

Музикознавець Лідія Мельник відмічає в опері «сплав пізньоромантичних інтонацій, впізнаваних орієнтальних мотивів, неповторної української пісенності й навіть відзвуків бродвейського мюзиклу», а також використання традиційних оперних форм — інтродукцій і лейтмотивів, арії і любовних дуетів, хору і балету[6] В інших статтях відзначаються також «прості мелодійно-ритмічні обороти» і «загальновідомі прийоми компонування, що впізнаються за три кроки»[11], риси епічного соцреалізму тощо[12]

Подальша сценічна доляРедагувати

Львівський оперний театр гастролював з прем’єрною постановкою опери на оперному фестивалі в Бидгощі, на сцені оперного театру Варшави[13]. У 2006 році з нагоди 150-річчя І. Франка, львівський театр побував з гастролями у Дніпропетровську[14], Харкові, Сімферополі та Севастополі.[15]

Тоді ж, 2006 року «Мойсей» вперше поставлено на сцені Київської опери. Режисер — Анатолій Солов’яненко, диригент — Іван Гамкало, сценографія — Марії Левитської, хормейстер — Лев Венедиктов, балетмейстер — Аніко Рехвіашвілі[16].

Протягом наступних років Мойсей неодноразово виконувався на сцені Львівської та Київської опери, залишаючись єдиним твором сучасних українських авторів в репертуарі цих театрів. За висловом Василя Туркевича, опера «Мойсей» «репрезентує не тільки творчість відомого композитора Мирослава Скорика, але й той, з різних причин досить обмежений, доробок сучасних оперних композиторів, втілення творів яких в оперних театрах можна перелічити на пальцях однієї руки»[17].


ЛітератураРедагувати

  • Кияновська Л. Опера «Мойсей» та її творець [передмова] / Л. Кияновська // Мойсей [ноти]: опера на дві дії, п'ять картин із прологом та епілогом: М. Скорик, клавір / лібрето Б. Стельмаха і М. Скорика за однойменною

поемою І. Франка. — К.,2006. — С. 5-11

ПриміткиРедагувати

  1. а б http://opera.lviv.ua/en/repertuar/moses/
  2. а б Володимир Прохоренко. «Мойсей» — на українській оперній сцені
  3. Опера «Мойсей» народилася завдяки підтримці Папи Римського
  4. Опера «Мойсей» народилася завдяки підтримці Папи Римського
  5. Написати «Мойсея» Мирославу Скорику підказав батько
  6. а б Лідія Мельник. Оперна сенсація: мade in Ukraine
  7. Хроніка візиту на Україну Святішого Отця Івана Павла II 23 — 27 червня 2001 року
  8. Кияновська, Л. Музичне прочитання поезії Франка у вимірах сучасної естетики (на прикладі творчості львівських композиторів) / Л. Кияновська. — С .377-388
  9. Мельник Л., Кияновська Л. Притча про “Мойсея” // Політика і культура (ПіК). – 2001. – 3–9 липня. – С.52
  10. Н. А. Бєлік-Золотарьова Дія та протидія в хоровій драматургії опери М. Скорика «Мойсей» / Н. А. Бєлік-Золотарьова. // Таврійські студії. Мистецтвознавство. — 2013. — № 4.
  11. «Мойсей»: у високій музиці високий дух?
  12. Опера Скорика «Мойсей»: в пошуках новаторства.
  13. Відкриття Року І.Франка прем’єрою опери Мирослава Скорика «Мойсей».
  14. ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Відбулася прем’єра опери-притчі Мирослава Скорика «Мойсей» за мотивами однойменної поеми Івана Франка
  15. Оперу Скорика «Мойсей» покажуть на сході і півдні України
  16. Україні потрібен свій «Мойсей»
  17. В. Туркевич Мойсей — особистість понад простором і часом

ПосиланняРедагувати

  • інформація на сайті Комітету з національної премії ім. Тараса Шевченка
  • інформація на сайті Національної опери України