Лук'ян Мозиря (нар. поч. XVII ст. — пом. поч. травня 1652) — військовий діяч, корсунський полковник Війська Запорозького.

Лук'ян Мозиря


Прапор
Полковник Корсунський
1649 — 1652
Попередник: Станіслав Морозенко
Спадкоємець: Іван Золотаренко
 
Смерть: поч. травня 1652
Корсунь
Релігія: православний
 
Військова служба
Приналежність: Військо Запорозьке
Звання: полковник

БіографіяРедагувати

Про ранні роки Мозирі достеменно нічого не відомо. З початком Хмельниччини перейшов на бік повсталих, брав участь в битві під Жовтими Водами та Корсунській баталії. Наприкінці червня — у липні 1648-го супроводжував Ф. Вешняка в поїздці до Варшави, де взяв участь у засіданнях сейму — представляв на ньому «Реєстр кривд» заподіяних козакам.

В 1649 після загибелі С. Морозенка призначений корсунським полковником. Влітку 1651-го відзначився в ході битви під Берестечком, зумівши майже без втрат вивести свій полк з оточення. У липні 1651 Хмельницький послав Мозирю на допомогу А. Ждановичу, котрий тримав оборону супроти військ Я. Радзивілла, тож у 2-й половині 1651 року Лук'ян Мозиря був одним з організаторів оборони Києва і Білої Церкви. Згодом з дипломатичними дорученнями гетьмана їздив до Москви.

Будучи незгідним з умовами Білоцерківського перемир'я зірвав укладення нового реєстру в Корсунському полку. Зрештою Хмельницький, за протидію виконання рішень Білоцерківського миру, звільнив Мозирю з посади. Він же у відповідь, за допомогою старшин свого та Білоцерківського полків, організував заворушення та вбивство полковників білоцерківського Громики та новопризначеного корсунського взявши участь у виступі М. Гладкого. Очолив один зі сформованих в районі Ніжина загонів котрі протидіяли вступу польських військ в Лівобережну Україну. За наказом гетьмана генеральний осавул Дем'ян Лісовець придушив повстання. Мозирю було страчено.

Джерела та літератураРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Смолій В. А. «Універсали Богдана Хмельницького (1648—1657)». — К., 1998.
  • Смолій В. А., Степанков В. С. «Богдан Хмельницький». — К., 2009.
  • В. В. Кривошея. «Козацька еліта Гетьманщини». — К.: ІПіЕНД ім. Ф. Ф. Кураса, 2008. — 81
  • Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. ст. 59 — Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007.
  • Підкова Ш., Шуст Р. «Довідник з історії України». У 3-х томах — Т. 2. — К.: Генеза, 1995.

ПосиланняРедагувати