Мовчанюк Володимир Сергійович

український військовослужбовець

Володи́мир Сергі́йович Мовчаню́к (11 вересня 1983(19830911), с. Андрушівка, Погребищенський район, Вінницька область — 30 березня 2020, с. Первомайське, Ясинуватський район) — молодший сержант, командир гранатометного відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 17-го окремого мотопіхотного батальйону «Кіровоград» 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Мовчанюк Володимир Сергійович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження11 вересня 1983(1983-09-11)
Андрушівка, Погребищенський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Смерть30 березня 2020(2020-03-30) (36 років)
Авдіївське, Україна
(загинув від кулі снайпера)
Військова служба
Роки служби2015—2020
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

ред.

Учасник антитерористичної операції на Донбасі та Операції об'єднаних сил. Мобілізований 2 лютого 2015 року, від травня 2015 року служив за контрактом[1], котрий продовжував двічі. Проходив службу на посадах старшого навідника мінометного взводу, командира кулеметного відділення мотопіхотного батальйону, з серпня 2018 року — командира гранатометного відділення.

Загинув від кулі снайпера, перебуваючи на спостережному пункті. Залишились батьки і брат — учасник антитерористичної операції на сході України.

Похований 2 квітня 2020 року в рідному селі[2].

Нагороди та відзнаки

ред.
  • Орден «За мужність» III ступеня (25.05.2020, посмертно) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[3].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. На фронті загинув мешканець Вінниччини Володимир Мовчанюк. Архів оригіналу за 1 березня 2022. Процитовано 6 квітня 2020.
  2. На Вінниччині поховали загиблого на Донбасі бійця Володимира Мовчанюка. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
  3. Указ Президента України № 196/2020. Архів оригіналу за 1 червня 2020. Процитовано 29 травня 2020.

Джерела

ред.