Мовчання ягнят (роман)
«Мовчання ягнят» (англ. The Silence of the Lambs) — роман Томаса Гарріса. Вперше опублікований у 1988 році. Є сиквелом роману Гарріса «Червоний дракон» (1981). Продовження історії серійного вбивці-канібала Ганнібала Лектера. Однойменна екранізація режисера Джонатана Деммі вийшла 1991 року й отримала визнання критиків і мала касовий успіх.
| Автор | Томас Гарріс |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | The Silence of the Lambs |
| Країна |  США |
| Мова | англійська |
| Серія | про Ганнібала Лектера |
| Жанр | жахи, трилер |
| Видавництво | St. Martin's Press |
| Видано | 1988 |
| Тип носія | на папері |
| Сторінок | 338 |
| ISBN | ISBN 0-312-02282-4 |
| Попередній твір | «Червоний дракон» |
| Наступний твір | «Ганнібал» |
Сюжет
ред.Молода курсантка Академії ФБР Кларіс Старлінг за завданням начальника відділу психології Джека Кроуфорда, намагаючись залучити до співпраці серійного вбивцю-людожера Ганнібала Лектера, перебуває в психіатричній лікарні штату Меріленд. Завдяки інформації, отриманій від Лектера, Старлінг знаходить голову невідомого в машині однієї з жертв Лектера — флейтиста Бенджаміна Распейла.
Кроуфорд намагається знайти серійного вбивцю Буффало-Білла, що здирає зі своїх жертв шкіру. Лектеру відомо, хто вбивця (їх познайомив Распейл), проте він відбувається лише натяками, що допомагають обмежити критерії пошуку в обмін на спогади з дитинства Старлінг. Тим часом маніяк викрадає Кетрін Мартін, дочку сенатора від штату Теннессі. ФБР відомо, що маніяк тримає жертви в полоні кілька днів, а потім їх вбиває. Кроуфорд блефує, роблячи через Старлінг пропозицію Лектеру про пом'якшення умов утримання нібито від імені сенатора. Честолюбний головлікар лікарні Чілтон підслуховує розмову Лектера і Старлінг і сам зв'язується з сенатором Мартін. Сенатор, дуже впливова й рішуча жінка, домагається переведення Лектера в штат Теннессі. Лектер погоджується на угоду: камеру в федеральній в'язниці з вікном, книги і роботу з психоаналітиком в обмін на інформацію про вбивцю. Лектер називає його ім'я: Біллі Рубін.
Плани Лектера збуваються: він убиває своїх охоронців і втікає. Використовуючи інформацію Лектера про те, що вбивця — психопат, який вважає себе транссексуалом і отримав відмову в клініках, де роблять операції зі зміни статі, так як не пройшов психологічних тестів, Кроуфорд виходить на Джейма Гамба і віддає наказ групі захоплення. Старлінг досліджує минуле Фредерики Біммел, однієї з жертв Буффало-Білла, і приходить до висновку, що він — кравець, котрий шиє вироби зі шкіри вбитих ним жінок. Вона приїжджає в будинок покійної місіс Ліпманн, колишньої роботодавиці Фредерики, і застає там самого Гамба, який успадкував статок місіс Ліппман. Старлінг, здогадавшись, що господар будинку і є Буффало-Білл, намагається заарештувати його, але той ховається у підвалі. Вона переслідує вбивцю, тоді він вимикає світло, а сам одягає інфрачервоні окуляри й крадеться слідом, готовий покінчити з дівчиною. Старлінг стріляє на звук курка револьвера й вбиває маніяка. Кетрін Мартін здобуває свободу. Лектер пише лист Старлінг, сподіваючись дізнатися, чи переслідують її крики ягнят, яких вона в дитинстві намагалася врятувати від забою.
Літературне значення
ред.Роман мав великий успіх. Дитячий письменник Роальд Даль отримав велике задоволення від роману, описавши його як «тонку, жахливу і чудову, найкращу книгу, яку я читав за довгий час». Письменник Девід Фостер Воллес використовував цю книгу як частину своєї навчальної програми під час викладання в коледжі Помони, а згодом включив її, а також «Червоного дракона» Гарріса до свого списку десяти улюблених романів.[1] Джон Даннінг каже про «Мовчання ягнят»: «Це просто найкращий трилер, який я читав за останні п'ять років».[2]
Деякі критики та трансгендерні активісти засудили роман як трансфобний та гомофобний через зображення Буффало Білла,[3] через що були протести проти екранізації, коли вона вийшла на екрани.[4] Книга була розкритикована феміністичною авторкою Джулією Серано за представлення транссексуалізму як психозу, незважаючи на те, що Гарріс наполягав у тексті, що Джейм Ґамб не був справжнім транссексуалом.[5]
Нагороди
ред.- Премія Брема Стокера за Найкращий роман 1988 року[6]
- Премія Anthony Awards за Найкращий роман 1989 року[7]
- Світова премія фентезі за найкращий роман 1989 року[8]
Примітки
ред.- ↑ David Foster Wallace's favorite books (archived). Архів оригіналу за 5 березня 2013. Процитовано 3 грудня 2014.
- ↑ Dunning, John. Booked to Die. New York: Charles Scribner's Sons, 1992. p. 159.
- ↑ Miller, Laura (17 May 2019). Can Thomas Harris Escape the Shadow of Hannibal Lecter?. Slate. Процитовано 21 липня 2019.
- ↑ Lane, Anthony. Postscript: Jonathan Demme (1944-2017). The New Yorker. Процитовано 21 липня 2019.
- ↑ Serano, Julia (2007). Whipping Girl. Seal Press. с. 256.
- ↑ Past Stoker Award Nominees & Winners. Horror Writers Association. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 4 липня 2009.
- ↑ Bouchercon World Mystery Convention : Anthony Awards Nominees. BoucherCon.info. 2 жовтня 2003. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 14 березня 2012.
- ↑ 1989 World Fantasy Award Winners and Nominees. SSF.net. Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 4 липня 2009.
|
Це незавершена стаття про книгу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |