Ми — Bellingcat
Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією (англ. We Are Bellingcat: Global Crime, Online Sleuths, and the Bold Future of News) — автобіографічна розповідь Еліота Гіґґінса про журналістські розслідування за даними з відкритих джерел, що вийшла друком 2021 року.
| Автор | Еліот Гіґґінс |
|---|---|
| Країна | Велика Британія |
| Мова | Англійська |
| Видавництво | Bloomsbury Publishing |
| Видано | 2 березня 2021 |
| Сторінок | 272 |
| ISBN | 978-1635577303 |
| |
У книжці йдеться про кар'єру Гіґґінса, його роль у заснуванні Bellingcat і використання цією організацією даних соціальних мереж для розслідування злочинних дій, які часто вчиняють російські державні органи.
Публікація ред.
«Ми — Bellingcat» опублікувало видавництво Bloomsbury 2021 року[1].
Синопсис ред.
У книжці розповідається про життя Гіґґінса: як він кинув коледж, розпочав вести власний блог та його хобі — використання застосунку Google Earth для встановлення точного місця насильницьких подій[2]. У ній задокументовано його онлайн-діяльність з аналізу Першої громадянської війни в Лівії[3], коли він ще працював на «нецікавій роботі».[4]
У книжці описано створення Bellingcat 2014 року та роботу Гіґґінса з розслідування збиття рейсу MH17, коли розслідувачі використали зображення, зібрані з соціальних мереж, аби продемонструвати, що літак було збито за допомогою російської ракетної системи «Бук»[2][5][6]. У ній також ідеться про розслідування використання Башаром Асадом хімічної зброї в Сирії, діяльності неонацистів у Шарлотсвіллі та причетності Росії до отруєння Сергія та Юлії Скрипалів[2] та Олексія Навального[6].
У книжці описано роль Гіґґінса в Консультативній раді з технологій Міжнародного кримінального суду[2].
Критика ред.
Емі Зеґарт, журналістка Foreign Policy, описує її як «мемуари, маніфест і поліційну процедуру: ЦРУ для міжнародних відносин»[2]. Зеґарт також відзначає схильність Гіґґінса зосереджуватися на перевагах громадянської журналістики з відкритими даними без відповідних роздумів про пов'язані з цим потенційні ризики[2].
Енн Гарріс, журналістка The Irish Times, характеризує цю книжку як «захопливу» і таку, що приковує читацьку увагу[5]. Пітер Невілл-Гедлі, журналіст South China Morning Post, хвалив книгу за її відкритість, що дозволяє читачам судити про все самостійно[1].
У лютому 2021 року The Times і The Week обрали «Ми — Bellingcat» книгою тижня[7][3] The Week схарактеризував її як «надзвичайно захопливу»[3].
Джонатан Ґрін, журналіст The New York Times, назвав її «потужною» і «напучуванням до дії»[4].
Переклади українською ред.
2022 року у видавництві Наш Формат вийшов друком переклад українською мовою. Перекладачка з англійської — Орина Ємельянова[8].
Нагороди ред.
Книжка року за всеукраїнським рейтингом "Книжка року"-2022[9]
Див. також ред.
Посилання ред.
Примітки ред.
- ↑ а б We are Bellingcat: the truth is out there, if you’re willing to look for it. South China Morning Post (англ.). 2 травня 2021. Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ а б в г д е Zegart, Amy (1 вересня 2021). Spies Like Us. Foreign Affairs (журнал) (амер.). ISSN 0015-7120. Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ а б в Book of the week: We Are Bellingcat by Eliot Higgins. The Week UK (англ.). Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ а б Green, Jonathan (2 березня 2021). Exposing Shady Gold Traders, Illegal Gun Traffickers and Government Lies. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ а б Harris, Anne. We Are Bellingcat: A thrilling, if demanding, read. The Irish Times (англ.). Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ а б Savage, Charlie (10 травня 2021). The Rise of Private Spies. The New Republic. ISSN 0028-6583. Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ Rifkind, Hugo. We are Bellingcat by Eliot Higgins review — the rise of the ‘intelligence agency for the people’ (англ.). ISSN 0140-0460. Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ Еліот Гіґґінз. Ми — Bellingcat. Онлайн-розслідування міжнародних злочинів та інформаційна війна з Росією. — Київ : Наш Формат, 2022. — 242 с. — ISBN 978-617-7973-81-1.
- ↑ «Книжка року»-2022: які видання посіли перші рейтингові сходинки. umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 2 березня 2023.