«Мишка Зіта» – повість-казка литовського письменника Вітаутаса В. Ландсбергіса, опублікована в перекладі на українську 2009 року видавництвом «Грані-Т» (Київ) у видавничій серії «Сучасна дитяча проза». Видання проілюструвала художниця Надія Дойчева-Бут. Переклад Дмитра Чередниченка.

«Мишка Зіта»
Обкладинка українського видання
АвторВітаутас В. Ландсбергіс
Назва мовою оригіналуPelyte Zita
ІлюстраціїНадія Дойчева-Бут
Дизайн обкладинкиДаниленко Ольга
КраїнаЛитва
Мовалитовська
СеріяСучасна дитяча проза
Жанрказка
Видавництво«Грані-Т»
Видано2006 року
Видано українською2009 року
Перекладач(і)Дмитро Чередниченко
Сторінок120
ISBN978-966-465-210-7

Вперше книжка побачила світ 2006 року у Вільнюсі. Автор присвятив її своїй донечці Северії.

Книжка написана у жанрі казки. Автор у передмові говорить, що: «Казка й життя дуже пов'язані між собою – адже слово збувається… Іноді гляди – ледве щось подумаєш, запишеш, а дивись – уже те й відбувається в житті. Жанр казки тим зачаровує, що все, що відбувається, звичайно закінчується щасливо. Мінус обертається на плюс – ось що таке казка…»

Головна героїня казки, Зіта, маленька мишка, яка всього дуже-дуже боялася: темряви, жити без мами, котиків… і все, чого вона боялася, неодмінно траплялося. Але одного разу вона надумала більше ніколи і нічого не боятися. Разом зі страхом минули й усі неприємності, і жити стало краще й веселіше.

Анотація

ред.

Дивна, весела й сповнена мудрості казка про мишку на ім'я Зіта, яка спочатку була дуже несміливою, а потім із другом тарганом Алоїзасом Дзьобкою пережила кілька ризикованих пригод і вчинила не одну благородну справу.

Перекладено за виданням: Vytautas V. Landsbergis «Pelyte Zita». Vilnius: Nieko rimto. 2006.

Письменниця Марина Павленко про мишку Зіту

ред.
  Її численні сни, які є виявом попередніх життів, її пошук і визволення батьків, її вдала спроба врятувати планету й інші карколомні трюки – просто дрібниці супроти пристрасних колізій її внутрішнього світу, перепадів настроїв та думок у пошуку себе самої.

(Марина Павленко. Метелики не ревнують, Або Мишка Зіта стає людиною. Із рецензії на «Літакценті»)

 

Рецензії

ред.

Посилання

ред.