Михаїл (Лярош)

французький письменник
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Михаїл (в миру — Філіп Лярош; 26 березня 1943, Нейї-сюр-Сен, Франція — 14 квітня 2022[4]) — архієрей Православної церкви України (до 15 грудня 2018 року — Української Православної Церкви Київського Патріархату). Митрополит Корсунський. Богослов.

Михаїл
митрополит Ліонський, Паризький та всієї Франції
12 травня 1996 року — 15 грудня 2018
Церква: Українська православна церква Київського патріархату
Парафія: Паризька єпархія УПЦ КП
 
Альма-матер: Інститут Святого Діонісія у Парижі
Діяльність: прелат, письменник, богослов
Громадянство: Франція Франція
Ім'я при народженні: Філіп Лярош
Народження: 26 березня 1943(1943-03-26)
Нейї-сюр-Сен, Франція
Смерть: 14 квітня 2022(2022-04-14) (79 років)
Париж, Франція

Митрополит Михаїл — письменник, історик і богослов. Його авторству належать праці з богослів'я, православної аскези, еклезіології та церковної історії.

Життєпис

ред.

З юності належав до одного з відгалужень російського розколу — Сен-Денійської єпархії Російської Православної церкви Закордоном.

1966—1969 навчався у паризькому Інституті Святого Діонісія.

1966 — рішенням Архієрейського Синоду РПЦЗ Сен-Денійська єпархія була скасована, а єпископ Іоанн-Нектарій (Ковалевський) в тому ж році заснував Православну кафолічну церкву Франції.

29 вересня 1967 єпископ Іоанн-Нектарій висвятив Філіпа Ляроша у диякона.

Ієрейську хіротонію Філіпа Ляроша було звершено тим же архієреєм 1 листопада 1969.

У 1972 році Православна кафолічна церква Франції була прийнята в юрисдикцію Румунської Православної Церкви. Незабаром після цього, у тому ж 1972, Святішим Патріархом Румунським Юстиніаном (Марина) священик Філіп Лярош був зведений у сан протоієрея і нагороджений Патріаршим Хрестом.

У 1972 році протоієрей Філіп Лярош недалеко від Парижа заснував парафію на честь святого Михайла і святого Нектарія Егінського.

У 1988 році протоієрей Філіп Лярош захистив докторську дисертацію з богослів'я, що було офіційно затверджено Священним Синодом Румунської Православної Церкви під головуванням Блаженнійшого Патріарха Румунського Феоктиста (Арепашу).

Діяльність у складі УПЦ КП

ред.

У 1996 році перейшов у юрисдикцію Української православної церкви Київського патріархату. 10 квітня 1996 прийняв чернецтво з ім'ям Михаїл. 11 квітня 1996 зведений у сан архімандрита.

12 травня 1996 — рукоположений у єпископа Ліонського.

З 12 серпня 1996 — архієпископ Ліонський, Паризький і всієї Франції.

25 червня 1998 року рішенням Священного Синоду під головуванням Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета зведений в сан митрополита Паризького, який має у своїй юрисдикції Паризьку єпархію.

Джерела

ред.
  • La vie en Son Nom, La prière du nom de Jésus et ses méthodes spirituelles. Éditions Présence, Paris, 1992. /Traduction et édition en roumain (2004)./ Traduction et édition en Ukrainien (2015)
  • Sur la terre comme au Ciel, La vie spirituelle au quotidien. Éditions Nouvelle Cité, Paris, 1985.
  • Seconde Naissance, De l'homme de l'angoisse à l'homme de la Résurrection. Éditions Nouvelle Cité, Paris, 1986. /Traduction et édition en roumain en cours./
  • Mon fils est Né au Ciel, Méditation d'un prêtre orthodoxe sur la mort de son fils. Éditions Fayard, Paris, 1993. /Ouvrage traduit partiellement en polonais dans la revue théologique Widrodze n° 319, 03 2000. Traduction et édition en roumain en 2004./
  • Secondes Noces, préface de Michel Legrain Bayard. Éditions Centurion, Paris, 1996.
  • La réédition en " Livre de Poche Chrétien " Collection " Foi Vivante " d’Une seule chair, L'aventure mystique du couple. Éditions Le Cerf, Paris, 1998.
  • Être à deux ou les traversées du couple (sous la direction de Nathalie Calmé) ; Collection «Espaces Libres». Éditions Albin Michel, Paris, 2000.
  • La papauté orthodoxe, Les origines historiques du papisme du Patriarcat de Constantinople et sa guerre ecclésiologique avec le Patriarcat de Moscou. Éditions Présence, Paris, 2004.

Примітки

ред.
  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Babelio — 2007.
  3. https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/vidijshov-do-gospoda-mytropolyt-myhayil-lyarosh/
  4. Помер митрополит ПЦУ, РІСУ, 15.04.2022. Архів оригіналу за 15 квітня 2022. Процитовано 15 квітня 2022.