Митниця дає добро

фільм 2010 року

«Митниця дає добро»[1] (фр. Rien à déclarer; дослівно «Нема що декларувати») — франко-бельгійська кінокомедія 2010. Фільм за своїм сценарієм зняв Дені Бун, він і Бенуа Пульворд виконали головні ролі.

Митниця дає добро
Rien à déclarer
Жанр комедія
Режисер Дені Бун
Продюсер Жером Сейду
Сценарист Дені Бун
У головних
ролях
Бенуа Пульворд
Дені Бун
Оператор Pierre Aïmd
Композитор Філіпп Ромбі
Кінокомпанія Les Productions du Chicon
Дистриб'ютор Pathé
Тривалість 108 хвилин
Мова французька
Країна Франція Франція
Бельгія Бельгія
Рік 2010
Кошторис 90 000 000 $
IMDb ID 1528313
events.fr.msn.com/cinema/rien-a-declarer
CMNS: Митниця дає добро у Вікісховищі

Зміст ред.

Батько виховував бельгійця Рубена Вандеворде (Бенуа Пульворд) як крикливого патріота. Він працює митником на французькому кордоні, де через його причіпки до «жабоїдів» скупчуються кілометрові затори. Ночами Вандеворде переносить прикордонні стовпи на кілька метрів углиб французькій території. Патріот з жахом очікує 1 січня 1993 коли у відповідності до Шенгенської угоди, митний контроль скасовується, і орди французьких загарбників накриють країну. Своєю франкофобією Вандеворде здобув погану славу серед колег з обох боків кордону, в той час як французькому митникові Матіасу Дюкателеві (Дені Бун) необхідно заручитися підтримкою бельгійця. Дюкатель рік таємно зустрічається з сестрою Рубена Луїзою (Жулі Бернар), яку родичі готові віддати тільки за бельгійця, бажано Валлонія — фламандця. Матіас добровільно зголошується бути напарником Вандеворде в щойно сформованому мобільному загоні франко-бельгійської митниці. Прикордонникам на стародавньому Renault 4 протистоїть місцевий наркоділок Дюваль (Лоран Гамелон). Подружжя власників прикордонного кафе з настанням 1 січня втратить весь прибуток, а тому вирішує працювати на Дюваля.


Ролі ред.

Актор Роль
Бенуа Пульворд Рубен Вандеворде Рубен Вандеворде
Дені Бун Матіас Дюкатель Матіас Дюкатель
Жулі Бернар Луїза Вандеворде Луїза Вандеворде
Карін Віар Ірен Жанус Ірен Жанус
Франсуа Дам'єн Жак Жанус Жак Жанус
Лоран Гамелон Дюваль Дюваль
Булі Ланнерс Бруно Ванюксем Бруно Ванюксем
Бруно Лоше Тібурк Тібурк
Олів'є Гурме священик священик
Гі Леклюіз Грегорі Бріуль Грегорі Бріуль
Жером Коммандер французький водій французький водій
Лорен Капеллуто росіянин росіянин

Реакція ред.

26 січня 2011 фільм вийшов на екрани Бельгії та Нор-Па-де-Кале, а через тиждень в решті Франції. Зібрані кошти багаторазово покрили бюджет, головним чином за рахунок французького прокату, де фільм подивилися більше ніж 8 мільйонів осіб. Критики порівнювали нову стрічку Дені Буна з його попереднім фільмом, вкрай успішним «Лашкаво прошимо», де також висміюється регіональна ворожнеча, і були розчаровані.

Знімальна група ред.

Посилання ред.


  1. Крилата фраза з радянського фільму «Біле сонце пустелі»