Миронівське джерело
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (вересень 2018) |
Миронівське джерело виявлене в місті Миронівка, що на Київщині, у 1936 році при бурінні свердловини на території цукрового заводу на глибині 95 метрів.
Характеристики мінеральної води
ред.У 1944 році інститутом геології АН УРСР був проведений аналіз води із джерела. Було встановлено, що миронівська мінеральна вода відноситься до сильних радонових родовищ, містить 444 еман і має гідрокарбонатно-кальцієво-магнієвий хімічний склад. За хімічними характеристиками Миронівське джерело за ступенем радіоактивності перевершує всі досліджені дотепер води в Україні. Повторні хімічні аналізи, проведені в 1954—1955 роках, показали зростання радіоактивності води з часом, який містить понад 600 еманів. Радонова вода відрізняється значною твердістю, температура її — 8—10 °C.
Використання
ред.На базі виявлених лікувальних вод в 1957 році була відкрита водолікарня на 10 стаціонарних ліжок і 2 ванни. А в 1958 році вона була перейменована в Миронівську обласну бальнеологічну лікарню підпорядковану Київському облздороввідділу. У 1969 році коштом обласного бюджету побудовано приміщення стаціонару на 100 місць, поліклініки, та бальнеофізіотерапевтичне відділення на 40 ванн. У 1969 році був збудований пансіонат на 100 місць для амбулаторних хворих, який передано надалі на баланс лікарні. В грудні 1997 року пансіонат був переданий безкоштовно на баланс ради сільськогосподарських підприємств Миронівського району.
Основний лікувальний чинник — радон, який добувається із 4 свердловин на території лікарні. Його застосовують у вигляді загальних ванн і гінекологічних зрошень. Радон нормалізує обмін речовин, надає виражену протизапальну, знеболювальну і протиалергійну дію, заспокоює нервову систему, сприяє відновленню втрачених рухових функцій.
Джерела
ред.- Історія відкриття Миронівського радонового родовища[недоступне посилання з липня 2019][недоступне посилання]