Микола Пац
Мико́ла Пац (лит. Mikalojus Pacas, пол. Mikołaj Pac; бл. 1527–1585) — державний та церковний діяч Речі Посполитої.
Микола Пац | |
---|---|
Народився | 1527 |
Помер | 1585[1] або 1585 |
Країна |
![]() |
Діяльність | католицький священник |
Посада | католицький єпископ[d], королівський секретар, діоцезійний єпископd і каштелян Смоленськийd |
Конфесія | Кальвіністська церква і католицька церква[2] |
Рід | Паци |
Батько | Микола Пац |
Мати | Олександра Гольшанськаd |
![]() | |
ЖиттєписРедагувати
Представник литовсько-українського магнатського роду Паців гербу Ґоздава. Другий син Миколи Паца, Підляського воєводи, та Олександри Гольшанської (доньки Олександра Гольшанського, князя Степаньського). Народився близько 1527 року.
Спочатку обіймав посаду королівського секретаря. У 1557 році призначено польським королем і великим князем литовським Сигізмундом II Августом київським єпископом, але не був затверджений Папським престолом. 1561 року отримав у заставу поселення Фастів.
Перейшов з католицтва до кальвінізму, зберігши єпископське місце в сенаті Речі Посполитої. 1566 року випустив полемічний твір «Правдива істина релігійна», спрямований проти антитринітаріїв та социніан. 1569 підтримав укладання Люблінської унії.
Після смерті короля у 1572 році зазнав нападок папського нунція. У 1582 році під тиском нового короля Стефана Баторія мусив відмовитися від сану єпископа. 1583 року стає каштеляном Смоленська. Помер 1585 року.
ДжерелаРедагувати
- Nitecki P., Biskupi Kościoła w Polsce w latach 965—1999, H. Gulbinowicz, Warszawa: «Pax», 2000, ISBN 83-211-1311-7
- Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.