Микола Кміцикевич
Микола Кміцикевич — вихованець Перемиської духовної семінарії, син греко-католицького священника Теодора Кміцикевича, довголітнього пароха в селах Береска і Ветлин[1].
Разом з братами Львом, Теофілом й Юліаном він належав до Товариства вчених — гуртка перемиської українсько-польської гімназійної та богословської молоді початку 1830-их років. Кміцевич був одним із найенергійніших його членів, збирав книги і цікавився письменством. Ба більше, в листі до Казимира Юзефа Туровського від 10 грудня 1832 р. Миколай стверджував, що неабияк захопився ідеєю, навіяною сном, визволити галицьких русинів й дати їм незалежність, власне як і відродити польську державність.
Зрештою в 1834 році гурток став предметом зацікавлення поліції, яка під час нагінок за польськими конспіраторами перехопила його кореспонденцію. Втім, директор львівської поліції Л. фон Захер-Мазох повважав діяльність організації за «невинну забаву». Про пізнішу долю М. Кміцикевича відомо лишень те, що в серпні 1834 р. президія Галицького губернаторства зажадала від митрополита Михайла Левицького не допустити його висвячення з огляду на неприхильність до австрійського уряду як члена таємного товариства, що ширив образливий вірш супроти намісника Фердинада фон Есте й наважився виступити проти перемиського старости й цісарського війська.
Примітки
ред.- ↑ Memoria перемишлян. Єпископ Іван Снігурський в літературі перемиського бідермаєру / вступ та упорядкування Володимир Пилипович. — Перемишль : Перемиський відділ ОУП, 2009. — Т. 15. — С. 131. — ISBN 978-83-921954-8-1.
Джерела
ред.- Щурат В. Азбучна статя Миколи Кмицикевича з 1834 р. // Записки НТШ. Львів, 1908, т. LXXXI, кн. І, с. 134–136
- Возняк М. Авторство азбучної статті з 1834 р. // Записки НТШ. Львів, 1925, т. CXXXVI, с. 110–111