Баграєв Микола Георгійович

Мико́ла Гео́ргійович Багра́єв (рос. Николай Георгиевич Баграев, нар. 19 червня 1964, Дігора, Північно-Осетинська АРСР, РРФСР) — бізнесмен, політичний діяч України. Народний депутат України IV, V, VI та VII скликань[1]. Колишній член Партії регіонів.

Мико́ла Гео́ргійович Багра́єв
рос. Николай Георгиевич Баграев
Nikolay Georgievich Bagrayev ukrpage.jpg
Народився 19 червня 1964(1964-06-19) (56 років)
Дігора, Північно-Осетинська АРСР, РРФСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність росіянин
осетин
Діяльність бізнесмен у медіасферах і шоу-бізнесі
громадський діяч
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Посада Президент ТОВ Таврійські Ігри
Партія нині безпартійний
раніше:
Блок Юлії Тимошенко
Партія регіонів
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений діяч мистецтв України

ЖиттєписРедагувати

Народився 19 червня 1964 у Дігорі Північно-Осетинської АРСР.

Депутатська діяльністьРедагувати

Верховна РадаРедагувати

Баграєв — народний депутат України чотирьох скликань:[5]

Політична діяльністьРедагувати

  • червень 2002 — квітень 2006 — Секретар Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації.
  • липень 2006 — червень 2007 — Голова підкомітету з питань електронних засобів масової інформації та інформаційно-комунікаційних технологій та систем Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації.
  • 2006—2010 — член фракції «Блок Юлії Тимошенко». У червні 2007 року — склав депутатські повноваження.
  • 2007—2012 — Член Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації.
  • З березня 2011 року — член фракції Партії регіонів.
  • З грудня 2012 року — Заступник голови Комітету ВРУ з питань свободи слова та інформації.
  • Член групи з міжпарламентських зв'язків з Росією, КНР, Болгарією, Японією.
  • З 21 лютого 2014 у складі депутатської групи «Суверенна європейська Україна», як безпартійний Народний Депутат України.
  • З 28 грудня 2014 р. — засновник і президент ТОВ «Таврійські Ігри»; голова наглядової ради радіогрупи «ТАВР Медіа».
  • Бізнесмен у сферах медіа та шоу-бізнесу.

Засновник та президент компанії «Таврійські ігри», яка є організатором міжнародних фестивалів «Таврійські Ігри» (19922008) та благодійного дитячого фестивалю «Чорноморські ігри» (з 1998); масштабних заходів загальнодержавного значення: День Незалежності України, День Соборності України, День Конституції України, День Перемоги, День Києва, премія «M1 Music Awards», а також багатьох культурологічних і соціальних проектів.

Засновник групи компаній, які представляють на медіаринку України музичні телеканали М1, М2; групу «ТАВР медіа», до якого входять Рускоє Радіо Україна, Хіт FM, Kiss FM, Радіо Рокс, Радіо Мелодія, Радіо Relax.

Нагороди та званняРедагувати

Особисте життяРедагувати

Живе у Києві. Володіє осетинською, українською та російською мовами.

Сім'яРедагувати

  • одружений,
  • син Руслан (1988 р. н.)
  • донька Людмила (1990 р. н.)
  • батько — Баграєв Георгій Дзанхотович (1882—1977), працівник сільського господарства,
  • мати — Баграєва Чабахан Асламурзаївна (1927—2017), ветеран праці.[8]

ПриміткиРедагувати

  1. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2017-05-26. 
  2. Указ Президента України від 9 червня 2000 року № 778/2000 «Про призначення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення»
  3. Указ Президента України від 4 травня 2002 року № 429/2002 «Про звільнення М. Баграєва з посади члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення»
  4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 року № 9-р «Про призначення Баграєва М.Г. радником Прем'єр-міністра України».
  5. Посіпаки: Баграєв Микола Георгійович, помічники народного депутата України. posipaky.info (uk). Процитовано 2017-05-26. 
  6. Указ Президента України від 3 липня 1997 року № 608/97 «Про присвоєння М. Баграєву почесного звання "Заслужений діяч мистецтв України"»
  7. Указ Президента України від 21 серпня 2020 року № 335/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  8. Баграєв Микола Георгійович. Досьє №44/60. Кто есть кто. Процитовано 2017-05-26. 

ПосиланняРедагувати