Мещерська Ганна Юхимівна
акторка
Га́нна Юхи́мівна Меще́рська (справжнє прізвище Пащенко; нар. 20 травня (1 червня) 1876, Київ — пом. 1 квітня 1951, Одеса) — українська театральна акторка. Народна артистка УРСР (1946).
| Мещерська Ганна Юхимівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Інші імена | Ганна Пащенко | |||
| Народилася | 20 травня (1 червня) 1876 Київ | |||
| Померла | 1 квітня 1951 (74 роки) Одеса | |||
| Національність | українка | |||
| Громадянство | .svg){kind=small} СРСР Російська імперія | |||
| Діяльність | акторка | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Життєпис
ред.З 1895 року грала в театрах Черкас, Києва, Харкова, Полтави, Катеринослава, Одеси.
Після 1919 працювала в українських театрах: в Першому державному драматичному театрі УРСР ім. Т. Г. Шевченка, в театрах імені Івана Франка, імені Марії Заньковецької, імені Артема.
У журналі «Нове мистецтво» (№ 16, 1926) на обкладинці вміщено її рисований портрет з мізансценами, тоді вона грала в Полтавському театрі.[1]
1927—1951 — акторка Одеського українського музично-драматичного театру.
Нагороджена орденом «Знак Пошани».[2]
Ролі в театрі
ред.- Шкандибиха («Лимерівна» Панаса Мирного)
- Ганна («Безталанна» Карпенка-Карого)
- Орина («97» Миколи Куліша)
- Мати Лукаша («Лісова пісня» Лесі Українки)
- Устя («Ой, не ходи, Грицю…» Старицького)
- Пані Дульська («Мораль пані Дульської» Запольської)[3]
- Марія Тарасівна, Варвара, Марфа («Платон Кречет», «Богдан Хмельницький», «Правда» О. Корнійчука)
- Сафонова («Російські люди» К. Симонова)
- Васса Желєзнова («Васса Желєзнова» М. Горького)
- Раїса Павлівна Гурмижська («Ліс» О. Островського)
- Ганна Андріївна («Ревізор» М. Гоголя)
- Ганна Юхимівна Вернидуб («Одеса» Г. Плоткіна)
- Фру Альвінг («Примари» Г. Ібсена)
- Нехама («Захід сонця» (рос. Закат) І. Бабеля)
Ролі в кіно
ред.- Пані Хлопицька («Кармелюк»)
- Старенька, мати єврея («П'ять наречених»)
Примітки
ред.- ↑ Мещерська Ганна Юхимівна // Українці у світі. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 березня 2017.
- ↑ Мещерська Ганна Юхимівна [Архівовано 2 березня 2017 у Wayback Machine.]leksika.com.ua
- ↑ Василь Василько. Театру віддане життя. — с. 199. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 березня 2017.
Посилання
ред.- Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 848 с. . — ISBN 5-88500-042-5. — с. 397
- Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9. — с. 409